1 1 1 1 1 (2 голосов)

Дійові особи:

П А Н Ч - лялька
М А Й С Т Е Р
БАТЬКО
СИН

К а р т и н а 1. Спальня

Маленька спальня в будинку Псевдотворченків. У центрі стоять два ліжка. Біля кожного столик і стільчик. Навпроти ліжок велика шафа, заповнена одягом. На стіні висить театральна лялька – Панч... Його голова нахилена. За вікном рухаються машини та шумлять люди. Чути розмову двох - батька та сина. Зачиняються двері, вони йдуть. Раптом голова ляльки підіймається, очі відкриваються.

П А Н Ч: Ох, ці люди! (розв’язує нитку, якою прикріплений до стіни) Взагалі неймовірні створіння.
Брати й отак душити інших щодня (зістрибує на ліжко). Що за манери? З мене Майстер кожну
пилинку здував, гладив мене, пестив… Майстер один, а людей скільки (сідає на ліжко, підперши голову рукою)… Як повісили на стіні, то й забули. Ще пальцем інколи тикають у мене, коли до них інші люди приходять (дивиться на фото батька, хлопця та кота)… Або взяти тих же чотирилапих. У них наче біс вселився! Як стрясну ногою, щоб павутиння не лоскотало, так своїми кігтями «драп!» і все - рідкісна турецька тканина зіпсована. Невихованість яка! (зістрибує з ліжка. Рухається у напрямку полиці книг) Оце вже цікаво. Так, що у нас там…


К а р т и н а 2. Бібліотека

П А Н Ч: Ого! Гоголь, Мольєр, Шекспір… Чудові книги (тягне книжку, падають усі крім однієї )…
Ой-ой-ой! Господарі не зрозуміють цього. Так, що це я взяв… книга без назви? Без автора?.. Без тексту?! Що це за книга? Фортуно! Світе! Ну чому мені залишилось найгірше з такого чудового вибору? Я теж на нього маю право! Я хочу читати цікаве. Несправедливо ж як! Ну гаразд (іде до наступної кімнати)…

К а р т и н а 3. Картинна галерея

П А Н Ч: Господарю! Та ти взагалі надтворча людина. Цілу картинну галерею маєш. Хм (розглядає карикатури, невдалі портрети, портрети поганих людей, натовпи людей без обличчя) … Це жахливо… Тисячі голів – і жодного обличчя! Що ж це так не везе мені сьогодні. Можливо, обличчя потрібно шукати в іншому місці? Напевно, вони сховані у потаємних куточках кімнати (порпаючись по куткам, за однією з картин знаходить брудну театральну маску)! Знайшов!
Але… чому воно, єдине тут обличчя, таке брудне? Дивні ці створіння – люди. Дуже дивні…

К а р т и н а 4. Шахова дошка

З одного боку – 16 чорних пішаків, з другого – вісім білих фігур вищого рангу та золота фігура.

П А Н Ч: Чому воно так? Це ж несправедливо! В однієї команди хоч і багато, проте пішаків, а у другої – пара слонів, коней і тур, король і ферзь, а ще… золота рука з перснем?! Що це за фігура?
Не думав, що люди граються у такі дивні ігри… цікаво, а що вміє ця рука (доторкається до руки – падають усі пішаки противника). Ні! Ні! Цього не може бути! Нечесна гра…

К а р т и н а 5. Роздуми

Панч задумливо стає посеред порожньої кімнати, і говорить:

П А Н Ч: Не розумію людей… Надто вже вони дивні… І у них нема справедливості… Це потрібно виправити. Не можна, щоби так було. Я повернуся до Майстра, а він мені допоможе у подоланні несправедливості! (йде з дому на вулицю)

К а р т и н а 6. У майстерні

Панч рухається у напрямку помешкання Майстра. Це похилого віку чоловік середнього зросту. Його обличчя прикрашають борідка та вуса, із яких смішно попирхує люлька. Шию Майстра обмотує довгий шарф, тіло вкриває пошарпаний піджачок. У руках дідусь тримає тростину. В мудрих його очах втома.

П А Н Ч: Здраствуйте, Майстер!
М А Й С Т Е Р: Хто це сказав? Це… зараз згадаю … Панч!
П А Н Ч: Так, це я.
М А Й С Т Е Р: А чому ти не в пана Псевдотворченка? Хоча, зараз це неважливо, адже ти вперше до мене завітав за весь час.
П А Н Ч: Мені дуже потрібна Ваша допомога!
М А Й С Т Е Р: Цікаво, у чому?
П А Н Ч: Світ людей існує у несправедливості! (розповідає про три події, що сталися з ним у домі Псевдотворченків: у бібліотеці, галереї та кімнаті для гри у шахи.)
М А Й С Т Е Р: Ти помітив дуже важливу вічну проблему, з якою завжди боролися, але нікому ще не вдалося цього подолати. Це, швидше за все – філософська проблема. Якщо ти прийшов до мене, то може, маєш якісь ідеї?
П А Н Ч: Так! Зробіть дерев’яні дощечки, прибийте їх молотком до полиці навпроти книг, щоб вони не падали на підлогу. Намалюйте обличчя, підберіть рамку, позбавтесь тих малюнків голів – залиште портрети облич. Створіть вісім старших чорних фігур, вісім білих пішаків, зробіть із золотої руки рубінове серце!     
М А Й С Т Е Р: Я би з радістю допоміг. Але це не мій дім… Я вже старий і мені важко майструвати…
мало матеріалів…
П А Н Ч: Рятувати світ – ніколи не пізно! Скористайтеся моїм дерев’яними чобітьми – для дощечок; сорочкою з орнаментом для портретів; пластиковим поясом і рубіновим гвинтом на ньому для шахів.
М А Й С Т Е Р: Ні! Я не збираюся тебе псувати!
П А Н Ч: Я теж проти, якщо чесно. Проте це буде краще… Варто спробувати! Майстер розпочинає роботу. Лунає музика. Замовлене Панчем дороблюється Майстром…
М А Й С Т Е Р: Готові! Пригостити тебе чаєм?
П А Н Ч: Спасибі, але ні! Чорні шахи не чекатимуть, доки я допиватиму чай. Треба поспішати!

К а р т и н а   7. Провал

Панч повертається. Босий, без сорочки та без пояса швидко прибиває дощечки, змінює шахові війська та оновлює галерею так, як пояснював Майстер. Лялька  стрибає на стіну на свій цвях, саме тоді приїжджають батько та син.

БАТЬКО: Що це таке? Що за дощечки? Малюнки? Шахи?! Хто змінив те, що стояло таким десятки років?!
СИН: Батько, я все виправлю. Не хвилюйся!
Регочучи, він ламає дощечки, шахи, псує гарні малюнки і дім стає таким же, яким і був до змін Панча. Останній, стримуючи себе, мовчки з гіркою усмішкою спостерігає  за діяннями хлопця.
ГОЛОС: Світ не змінився. Проте його намагаються змінити!

Великий білий лист паперу накриває всю картину. Кінець!

06.10.2011

Комментарии  

MaLugoVase
0 #4 MaLugoVase 26 Мая 2012
Спасибо за отзывы!
Мама Германа
0 #3 Мама Германа 26 Апреля 2012
По-моему, пьеса просто замечательная. Здорово у тебя получилось, Вася.
ПАПЧ
+2 #2 ПАПЧ 14 Марта 2012
Два слова: похвалю - просто удивительно, что Вася в таком возрасте написал пьесу. С точки зрения формы, почти все верно. Есть, конечно, лишнее в ремарках, но не так уж и много. Количество картин можно было бы сократить, ведь, например, свой монолог Панча в 5 картине "Роздуми" мог произнести и в библиотеке, да и шахматы могут быть в библиотеке... Нет?
Пьеса поучительная, диалоги осмысленные, по существу. Ну, что молодец, Вася!
ісаєвич
+1 #1 ісаєвич 24 Февраля 2012
Світ, в якому править егоїзм, добігає кінця.
Наступить новий, за правилом: "Люби ближнього, як сам себе".
Василько вже це бачить.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

  • Батьківщина

    Sumak Sumak 07 Декабря 2016
    Можливо, ти мала на увазі "рідніше", аніж ...
     
  • До школи

    kartohka12345 kartohka12345 04 Декабря 2016
    Дякую.Я над цим попрацюю.
     
  • Мама

    Sumak Sumak 04 Декабря 2016
    У четвертому рядку перенавантаженн я ...
     
  • Осінь - чаклунка

    Lemeh Lemeh 04 Декабря 2016
    "Наче курчаток їх спатки вкладає" так ...
     
  • Мама

    topolenok topolenok 03 Декабря 2016
    Згодна з Kris Maks... Однак, як же все-таки ...
     
  • Вірна подружка

    Nataly Nataly 03 Декабря 2016
    Дуже дякую
     
  • Мама

    Nataly Nataly 03 Декабря 2016
    Дякую
     
  • Мама

    Kris Maks Kris Maks 03 Декабря 2016
    Вірш написаний з любов'ю до мами - це ...
     
  • Вірна подружка

    topolenok topolenok 03 Декабря 2016
    Як для автора-початків ця, оповідання ...
     
  • До школи

    Sumak Sumak 02 Декабря 2016
    Лесю, я пораджу тобі дописати ще одну ...