1 1 1 1 1 (2 голосов)

Прядиво нескінченності розбилось об асфальт.
Віддзеркалилось від білого попелу днів, та й полинуло в перлини ночей... Дивно, наче оксамитом сонця, торкнулося останків мрії.
Назавжди?!... ні лиш до схід сонця.
А на папері залишаться сліди: «Я вже щезаю. Ти прости...»

Комментарии  

MaLugoVase
0 #2 MaLugoVase 29 Апреля 2011
Що мені тут не подобається - то це жанр, куди ти розмістила. Пригоди - відразу асоціюємо мандрівників і що з ними сталося щонайменше на п"ять сторінок. Звичайно, обсяг не має значення. Краще було б розмістити в "Есе", наприклад
ісаєвич
0 #1 ісаєвич 12 Февраля 2011
Мініатюра цікава. Бажаю приємних снів.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии