1 1 1 1 1 (2 голосов)

Лиш мовчки. Спостерігаючи. Читаючи. Дихаючи. Доторкаючись. Співаючи.
Лиш трішки. Прекрасно-поетично. По-своєму. Гуртом. Наодинці. Незграбно-прозаїчно. Зовсім ніяк.
Лиш усмішкою. Вітром. Танцем. Польотом думок. Сльозами. Присутністю. Можливістю.
Лиш у старості. Сьогодні. Увечері. Коли дощить. Уранці. Будь-коли. Коли сонячно. Ніколи.
Для кожного по-різному дано зрозуміти світ. Але дано усім. Просто дехто цим не користується.

Навіщо людям дав Всесвіт спробу, якщо дехто з нас панічно боїться змін? Страх – предвічний ворог, той, що стає стіною між людьми. Той, що зруйнував мільярди планів, перекреслив тисячі думок, загасив сотні дивовижних ідей, стер із пам'яті ті моменти, що перестали бути дорогими. І, все ж, знайшов прихисток в кожному серці.
Той, що міг бути братом. І був ним, врятувавши безліч життів. Але… Він є ключем і дверима, перешкодою та мостом до самопізнання. Кожному дозволено обрати, ким є для них пан Страх.
То ж в чому таємниця? Всесвітом нам дано спробу для того, щоб зводити мости до островів нових можливостей. Боятися спробувати рівноцінно підпалити свій міст до неоднотонного майбутнього.
Для страху немає місця в людей, які прагнуть пізнавати світ і себе в ньому.

Комментарии  

Маркіян Лехман
+1 #1 Маркіян Лехман 14 февраля 2018
Це-поезія у прозі!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии