1 1 1 1 1 (3 голосов)

Жили собі двоє друзів: гусеня та індича. Гусеня звали Зіга, а індича Зага. Вони дружили від народження, адже вилупилися в один і той же час, в одному інкубаторі і були майже на тиждень молодшими від усієї малечі. Їм заздрили майже всі мешканці пташиного двору. Та згодом гордий Зага все частіше спостерігав за забіякуватими курчатами. Під променями сонця ці жовті курчата відсвічувались золотом. Йому було цікаво спостерігати, як серед цієї жовтої рухомої маси виділялися забіякуваті півники. Їх можна було відразу пізнати по високих гребенях. Кумедні маленькі розбишаки вже почали війну між собою. Зага все більше часу проводив з ними, адже десь всередині нього пробуджувалося бажання не тільки позмагатися із півниками, а й отримати верх над ними. Але Зіга не відступала від Заги. Малесенька гусочка поспішала за високим індичком всюди. Мабуть, ревнощі брали верх. Одного разу, коли індича гралося з курчатами, гусочка його попросила:
- Друже, ходи зі мною на річку.
- Хіба ти не бачиш, що я граюся зі своїми друзями? -сердито промовив Зага.
- Але ж я думала, що твій друг я, вони тебе тільки ображають і насміхаються, бачиш, вони – старші.
- Ех, що ти на цьому розумієшся…

Зіга, похнюпившись, пішла на річку одна. Їй було прикро за свого друга. Вона на нього зовсім не ображалася, а щиро співчувала, що той не розуміється на дружбі.

Одного разу, граючись з курчатами, Зага випадково впав у озерце і почав топитися. Він покликав на допомогу курчат. Але ті тільки засміялися і не стали рятувати його. На щастя, з’явилася Зіга. Вона миттю пірнула у воду. Зіга був важкий, їй було не легко його витягнути, але дружба допомогла.

Аж тоді Зага зрозумів, як він помилявся і попросив вибачення від Зіги:
- Вибач, друже, що так тебе образив. Схоже, тепер я розумію, хто такі справжні друзі!
- Я зовсім не ображаюся на тебе, щиро рада, бо ти усвідомив хто є хто і розумієш, що я твій справжній друг. Я тебе ніколи не залишу, будемо завжди разом. Двоє пташенят залишилися такими друзями, як і колись. Вони більше ніколи не розлучалися.

Комментарии  

Оборіна
+1 #2 Оборіна 05 Марта 2011
Іванку,я в захоплені. Як тобі так вдається все підмітити ? Наче у тебе справді є великий двір, птиця домашня.Так гарно описуєш дружбу їх, наче людей. А давай продовжувати далі цю казочку. А? Як думаєш? У тебе добре виходить. І грамотно. Розумнику ти наш!
ісаєвич
+1 #1 ісаєвич 20 Февраля 2011
Так, так, друзі пізнаються в біді. Казочка про це красномовно розказала. Молодець, Іван.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

  • Батьківщина

    Sumak Sumak 07 Декабря 2016
    Можливо, ти мала на увазі "рідніше", аніж ...
     
  • До школи

    kartohka12345 kartohka12345 04 Декабря 2016
    Дякую.Я над цим попрацюю.
     
  • Мама

    Sumak Sumak 04 Декабря 2016
    У четвертому рядку перенавантаженн я ...
     
  • Осінь - чаклунка

    Lemeh Lemeh 04 Декабря 2016
    "Наче курчаток їх спатки вкладає" так ...
     
  • Мама

    topolenok topolenok 03 Декабря 2016
    Згодна з Kris Maks... Однак, як же все-таки ...
     
  • Вірна подружка

    Nataly Nataly 03 Декабря 2016
    Дуже дякую
     
  • Мама

    Nataly Nataly 03 Декабря 2016
    Дякую
     
  • Мама

    Kris Maks Kris Maks 03 Декабря 2016
    Вірш написаний з любов'ю до мами - це ...
     
  • Вірна подружка

    topolenok topolenok 03 Декабря 2016
    Як для автора-початків ця, оповідання ...
     
  • До школи

    Sumak Sumak 02 Декабря 2016
    Лесю, я пораджу тобі дописати ще одну ...