1 1 1 1 1 (1 голос)

На небі хмаронька пливе,
Голубі поли розстилає,
А я іду кудись одна,
Та куди йду - сама не знаю!
Ця стежка - провідник мого життя,
Покаже сенс мого буття!
А доти йтиму я до втоми,
до першого, найкращого звена,
іду, приляжу, відпочину...
А поки я радію, що є така чудовая пора.

Березень 2015

Комментарии  

ісаєвич
0 #1 ісаєвич 27 Августа 2015
Задумка гарна, але текст і віршування потребують праці.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

  • Апокалипсис

    2006f 2006f 28 Марта 2017
    Большое спасибо! :-)
     
  • Апокалипсис

    Гера Гера 27 Марта 2017
    Очень-очень круто. Буду ждать ...
     
  • Поетові

    Sumak Sumak 26 Марта 2017
    Дякую, дослухаюся до ваших порад.
     
  • Встреча

    Феечка Феечка 25 Марта 2017
    Умничка) Прекрасное стихотворение)Т акое ...
     
  • Шпатель

    kartohka12345 kartohka12345 24 Марта 2017
    Чудовий вірш! Цього року я теж брала ...
     
  • “Приручив...”

    Sumak Sumak 23 Марта 2017
    Цікава розповідь!
     
  • Сизий вечір наступає

    Вікта09 Вікта09 22 Марта 2017
    Дуже дякую за відгук! Мені дуже приємно!
     
  • Счастье - оно рядом...

    Феечка Феечка 22 Марта 2017
    Ну да, так лучше) Спасибо большое ...
     
  • Весна

    topolenok topolenok 22 Марта 2017
    Думаю, эта миниатюра может быть отличным ...
     
  • Шпатель

    topolenok topolenok 22 Марта 2017
    Колись допомагала батькам робити ремонт ...