1 1 1 1 1 (1 голос)

Радо бабусю вітать на порозі,
Дивитися в очі її голубі.
Вона - ліхтарик на темній дорозі
І добрий порадник в моєму житті.
Бабуся моя до всього майстриня:
Шиє і ткає, пирогів напече.
Сад її сяє неначе яскиня,
І груші, і сливи - усе в ньому є.
Ціную її, мою сизу пташку,
За теплі обійми і дружнє плече.
І за її подаровану ласку,
Що любить так щиро всім серцем мене.

Комментарии  

kartohka12345
0 #5 kartohka12345 22 июня 2016
Гарний вірш про бабусю! :-) :-) :-)
Ольга Бучек
0 #4 Ольга Бучек 02 января 2016
дякую!
shturman
+1 #3 shturman 02 января 2016
Напевно, коли бабуся прочитає цього вірша у неї накотяться сльози, сльози радості. Дуже добре, коли внучата шанують своїх дідусів і бабусів. Вони за це віддячать їм стократно. Цього віршика ми плануємо надрукувати у наступному номері гаети "Суір'я".
Леді Віка
+2 #2 Леді Віка 02 января 2016
Чудовий віршик! У такої хорошої бабусі є дуже хороша внучка, яка пише дуже гарні вірші!
ісаєвич
+4 #1 ісаєвич 03 ноября 2015
Читайте 13-літні, до і старше, як слід любити своїх бабусь. Тоді надійтеся на таке ж відношення до себе колись від своїх чад. Дуже мило і гарно, Ольго!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии