1 1 1 1 1 (5 голосов)

Натомлене місто мов сірістю дише.
Не вірить… Ніхто вже не вірить в дива!
Буденність в колисці весь люд заколише.
Чомусь всі забули, природа – жива!
І сірий асфальт вже розпечено стогне,
Тут сірі будинки, така ж і земля.
З байдужості навіть повітря холоне,
Бо мрію плекає хіба що маля.
Я вірю, до нас завітає чаклунка,
Нам очі розплющить на світу красу.
Як осінь, дістане листочки з пакунка
І барвами вкриє планету усю!

Комментарии  

Ігор Дах
0 #1 Ігор Дах 16 декабря 2017
Похвала, хороший вірш, Олю!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии