1 1 1 1 1 (1 голос)

Ти з'явився в моєму житті раптово,
Як грім серед ясного неба.
Твоя усмішка була по дитячому щирою –
З ямочками на щоках.
Ти завжди вірив у краще й був до безглуздого впертим оптимістом,
Хоча життя ставило надто складні випробування.
І розповідав веселі історії, змушуючи мене
Сміятися крізь сльози аж до болю в животі.
Твоє плече завжди було міцним і непохитним, мов кремінь,
Хоча іноді, ночами, я чула твоє важке дихання,
Розуміючи, що не в змозі тебе заспокоїти.
Декілька разів мені здавалося, що я клопіт для тебе…
Та коли ти сильно-сильно, до хрускоту в ребрах обіймав мене,
Сумні думки кудись зникали примарно…
Може, це і є кохання?

Комментарии  

Маркіян Лехман
-1 #1 Маркіян Лехман 03 января 2018
А, може, це- і кохання...

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

  • Барви

    Ольга Бучек Ольга Бучек 21 января 2018
    Дякую!
     
  • Абетка

    kartohka12345 kartohka12345 19 января 2018
    - Це теж саме, що і алфавіт! :-)
     
  • Абетка

    Майя Майя 18 января 2018
    Что такое абетка? 8)
     
  • Абетка

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 17 января 2018
    Врахую!
     
  • Абетка

    kartohka12345 kartohka12345 17 января 2018
    Маркія, головне абетку знати напам'ять, тоді ...
     
  • Берізонька

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 16 января 2018
    На жаль часті повторення!
     
  • Абетка

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 16 января 2018
    Гарно! Але такий вірш я б не зміг вивчити ...
     
  • Не кидай друзів у біді

    kartohka12345 kartohka12345 16 января 2018
    Дружба це дуже важлива річ в нашому ...
     
  • Барви

    kartohka12345 kartohka12345 16 января 2018
    Гарний вірш!
     
  • Осінній час думок

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 15 января 2018
    Вдалий образ осені. А яка витримана ...