1 1 1 1 1 (3 голосов)

Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі…
Ліна Костенко

О, пресвята! Ти чиста, мов би небо.
Нетлінна та, що величали морем.
Ти для душі єдина та потреба,
Щоб стати тінню у лісах просторих.

З нічого – все. Нізвідки, але знати.
Де народилась, довго будеш з нами?
Безсмертна. Доти, поки є Карпати,
І люди ті, що дихають степами –

Провідники від космосу до столу.
З прозорих слів – на вим'ятий папір.
Незвідану Тебе і ту розмову
Шукати тижнями, як воду звір.

Комментарии  

Маркіян Лехман
0 #1 Маркіян Лехман 26 декабря 2017
Гарний вірш!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

  • Барви

    Ольга Бучек Ольга Бучек 21 января 2018
    Дякую!
     
  • Абетка

    kartohka12345 kartohka12345 19 января 2018
    - Це теж саме, що і алфавіт! :-)
     
  • Абетка

    Майя Майя 18 января 2018
    Что такое абетка? 8)
     
  • Абетка

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 17 января 2018
    Врахую!
     
  • Абетка

    kartohka12345 kartohka12345 17 января 2018
    Маркія, головне абетку знати напам'ять, тоді ...
     
  • Берізонька

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 16 января 2018
    На жаль часті повторення!
     
  • Абетка

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 16 января 2018
    Гарно! Але такий вірш я б не зміг вивчити ...
     
  • Не кидай друзів у біді

    kartohka12345 kartohka12345 16 января 2018
    Дружба це дуже важлива річ в нашому ...
     
  • Барви

    kartohka12345 kartohka12345 16 января 2018
    Гарний вірш!
     
  • Осінній час думок

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 15 января 2018
    Вдалий образ осені. А яка витримана ...