1 1 1 1 1 (2 голосов)

Попередньо вибачаюсь перед всіма за те, що довгий час була відсутня (випускний клас, тому часу обмаль, та і події у країні самі знаєте які). Стаття трішки з запізненням, але думаю вам буде цікаво прочитати про мою подорож у Німеччину. Школа, у якій я вчусь – спеціалізована на іноземних мовах (на німецькій зокрема), тому у нас діє обмін з німецькою гімназією у місті Шмалькальден (Тюрінгія). Отже, серед учнів 9-11 класів обирають дітей, які добре знають мову та відправляють у німецькі сім'ї на 10 днів.

nov-kollaz

Їхали довго, майже добу, але через те, що їхали з друзями, це було весело) Приїхали ми у Шмалькальден швидше, ніж у учнів завершились уроки, тому нам провели екскурсію по місту. Воно просто дивовижне! Місто маленьке (200000 населення), але наче намальоване. Містечку 1130 років.

З сім'єю мені надзвичайно пощастило 14–річна Леандра, у якої я жила – чудова людина, з якою можна поговорити про все на світі. А тато Леа – Андреас слухав таку ж музику як я, тому ми годинами сидячи на кухні та жуючи німецькі «Brotwurstchen» обговорювали улюблені гурти. Там я знайшла ще одного друга – Отто.

Наступного дня, по приїзду, українських школярів спорядили у Ваймар – батьківщину Гете та Шиллера, та у Ваймарський музей. Доречі музей неформальний для нас, у музейних кімнатках є змога поспілкуватись з самими історичними героями.

При поверненні у наше місто, ми з Леа та друзями вирушили у «Turn st/ George Kirche» - Дзвіницю церкви св. Георга.

nov-kollaz122

У п'ятницю ми мали змогу відвідати Екзотаріум та поглянути на гірські схили Обергофу, де тренуються олімпійці влітку.

nov-kollaz123

А далі бува одна з найцікавіших екскурсій у Ерфурт, де ми скупили ледь не всі торгові центри =)

У переостанній день мене справді привів у шок місцевий «Hochschule» (університет). Їдальні, бібліотеки, аудиторії такі, що мені і не снились. Тут справді можна вчитись у своє задоволення.

IMG 22

А ввечері – прощальний концерт. Скільки ж було сліз.

IMG 244344444

По–дорозі на Україну наш автобус зупинився у Дрездені. На жаль, у картинній галереї фотографувати заборонено, але місто красиве. Усі протестантські храми побудовані з особливого каменю, який чорніє з часом. Через це, усі храми повністю чорні, що надає їм ще більшої загадковості та величності.

foto-555

У цій поїздці я не лише покращила свої навики мовлення а й знайшла чудових друзів. Тому подорожуйте, це завжди чудово.

Комментарии  

Леді Віка
0 #10 Леді Віка 26 Марта 2015
Напевно, керівництву нашої школи це не потрібно.
shturman
0 #9 shturman 13 Марта 2015
Оля, велике тобі спасибі - читав, цікаво.Пиши ще, навіть при ситуації, якщо і часу мало.
shturman
0 #8 shturman 13 Марта 2015
Віка, дуже багато залежить від адміністрації школи, активності батьків,зокрема , батьківського комітетету, а також звичайно, від ініціативи школярів. У Тернополі це вдалося зробити. Знаю нелегко все це організувати, але за бажанням можливо.
Леді Віка
0 #7 Леді Віка 07 Марта 2015
Дуже цікава стаття, Оля! Я б також хотіла так подорожувати. Наша школа спеціалізується також по німецькій і англійській мові, але зі школи ми нікуди не їздимо.
Дуже гарні фотографії
nadiya_k_8
0 #6 nadiya_k_8 17 Февраля 2015
Дуже цікава стаття. ;-) Будь-яка подорож це щось нове та незабутнє!
Костя
+2 #5 Костя 29 Января 2015
Довольно подробная статья. :-) Согласен - путешествовать круто!
Luba
+1 #4 Luba 23 Января 2015
Интересное путешествие!
ПАПЧ
+1 #3 ПАПЧ 22 Января 2015
Тогда приходите, Оля, почаще!
olya_zh
0 #2 olya_zh 21 Января 2015
Привет)) Соскучилась по вам :lol:
topolenok
+1 #1 topolenok 21 Января 2015
Привет, Оля! Рады тебя видеть. Интересный фоторепортаж :-)

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии