1 1 1 1 1 (3 голосов)

vikastasiv

Вірші я почала писати з 6 років і виводила їх друкованими буквами в книжках-саморобках. Коли мені виповнилося 8 років, я писала їх так багато, що батьки почали думати, щоб віддати мене до літературного гуртка. В цей час мені здавалося, що всі мої вірші цікаві і красиво написані. Я хотіла, щоб їх читало багато людей.

Мене записали в літературну студію «Джерельце», яка існувала при львівській обласній дитячій бібліотеці. А згодом мої вірші почали друкуватися в газеті для дітей «Галицьке юнацтво».

Через уроки витинанок, які мені запали також в душу, я перестала відвідувати цю літературну студію. Але вірші я продовжувала писати дальше і хотіла десь їх друкувати в іншому місці. Якось випадково я натрапила на літературний портал «Скарб Папча» і відразу сподобала цей сайт. Тут так тепло і затишно, як вдома. Читальний зал завжди вітав усіх з посмішкою, тут завжди можна було познайомитись з творчістю багатьох талановитих дітей з різних областей нашої України та зарубіжжя.

Олександр Іванович завжди писав мені найкращі коментарі і допомагав розміщувати мої роботи (картинки з соломки) і статті на сайті. Дякуючи таким людям, як Олександр Іванович і Василь Федорович, цей сайт працює до сьогодні.

Я також дуже раділа, коли отримувала багато хороших коментарів до моїх віршів, і тут одного дня з'явився коментар від жінки з зауваженнями щодо моїх рядків. Спочатку, може, мене це сердило, бо мені здавалося, що мої вірші найкращі, але пізніше, коли Ангеліна Дем'янівна Оборіна запропонувала мені порозмовляти з нею, вказала на мої помилки, я погодилася і зрозуміла, що я писала не так ідеально, як мені здавалося.

Лише потім, я дізналася, що коментарі мені писала львівська письменниця і поетеса Ангеліна Дем'янівна Оборіна. На сьогоднішній день, незважаючи на різницю у віці, ми з Ангеліною Дем'янівною стали дуже близькі подруги. Я можу гордитися тим, що, дякуючи її порадам, я знавчилася писати гарні дитячі вірші. Це мені дало можливість писати їх ще й англійською мовою.

Завдяки цьому сайту і Ангеліні Дем'янівні, я можу похвалитися тим, що я видала 4 поетичні збірки, написала багато інших творів, стала переможцем в багатьох Міжнародних і Всеукраїнських літературних поетичних конкурсах.

Свої вірші англійською мовою я розміщую в американських дятичих журналах. Як для мене – це великі здобутки.

Зараз я маю підготовлені до друку українсько-англійську абетку і матеріал на чергову книгу, написану українською мовою.

Коли я починала свій шлях на цьому сайті, тут було дуже багато дітей: Тополенок (Алька Альферова), Люба Локшина, Констянтин Заканский, Гера Дедюхин… Я їх й досі часто згадую. Ми зараз стали всі дорослі і, звісно, що цікаво, хто чим займається на сьогодішній день.

Закінчивши 9 клас, з англійської гімназії я перейшла до економічного ліцею ШЕЛ. Так з гуманітарія я стала перетворюватися в «математика» і у мене стали зовсім інші погляди на навчання, на вибір майбутнього факультету в університеті.

Не дивлячись на те, що багато часу забирала підготовка до випускних екзаменів і закінчення 11 класу, я ніколи не переставала писати вірші, а ще й мала насолоду писати казки англійською мовою і робити ілюстрації - витинанки до своїх віршів. Завжди пам'ятатиму чарівні поляни і Газетище. Не можу передати захоплення, з яким я розміщувала там свої статті.

Спостерігаючи, що на сайті «Скарб Папча» пишуть статті хлопці, у мене виникла ідея про спортивну рубрику. Але зараз я бачу, що вона зовсім занепала. Хлопці стали пасивні.

Тепер у мене виникла знову ідея, але не знаю, чи погодиться Олександр Іванович і адміністрація сайту. Я б хотіла започаткувати якусь сторінку, де б діти писали англійською мовою вірші, твори. Може, таким чином зблизилися б, доєдналися діти з закордону, зацікавилися б тим, що у нас є такі цікаві твори. А також, я раджу прес-центру нагадувати всім таким, як я, що пропадають, повідомленнями на скайпі.

Звісно, мені хочеться, щоб про «Скарб Папча» знало більше і більше людей, щоб кожна дитина знайшла тут себе, друзів, почула якісь цінні поради. Дякую, «Скарб Папча», за незабутні роки, проведені на цьому сайті.

vikastasiv

Комментарии  

Маркіян Лехман
0 #6 Маркіян Лехман 13 августа 2017
Зичу творчої наснаги!
Леді Віка
+2 #5 Леді Віка 28 июля 2017
Дуже дякую, за дуже приємний коментар! Я сказала Олександру Івановичу, що якщо буду пропадати, хай мені напише повідомлення на Скайпі і я зразу з'явлюся. :D
Буду щось думати, що зробити, щоб притягнути більше дітей на цей сайт.
Тобі також всього найкращого, Аль. :)
topolenok
+2 #4 topolenok 26 июля 2017
Очень радостно, что ты помнишь всех нас, Вика, и читать весточку от тебя. Я тоже тебя вспоминаю) Нам было здорово всем вместе на Полянах. Твоя вытынанка с Богоматерью висит у меня над компьютерным столом.
Что же до сегодняшней меня, то (к примеру) я продолжаю быть здесь, осваиваю устройство web-среды, всё так же пишу стихи, совершенствуюсь в рисовании и интересуюсь всем, что интересно.
Спортивная рубрика здесь и правда "приуныла". За последние годы хлопцы чаще публикуют художественную прозу и стихи в "Читальном зале", а в газету пишут реже. Ну да ничего) Всему своё время.
Ты очень талантливая и красивая девушка, Вика. Фотка шикарная, и количество книжек и дипломов тоже впечатляет ;) Дальнейших творческих успехов тебе, вдохновения, и удачи! Ну и... не пропадай надолго, заглядывай иногда ;)
kurz
+2 #3 kurz 22 июля 2017
Вот теперь действительно вижу, это - настоящая леди, Леди Вика.
Леді Віка
+1 #2 Леді Віка 22 июля 2017
Дуже дякую за коментар, Олександр Іванович! Ваші коментарі завжди були чудовими! Я бажаю успіхів сайту, а Вам всього найкращого!
director
+4 #1 director 22 июля 2017
Уважаемая, Вика! Вы написали замечательно и мне, и нам, всем, кто ведет сайт очень приятно читать, что наш сайт вот так вам помог и пригодился. И подборка книг и дипломов, здесь на фото впечатляет! И еще мы всегда рады успехам наших авторов! Болеем за них!

Действительно многие ребята, наши авторы, уходят с сайта. Подрастают и уходят. Нам немного печально, но мы понимаем, что сайт наш детский, а люди выросли и мы желаем им легкого дыхания в их следующей, уже взрослой жизни и удачи... Такова жизнь!

Спасибо, Вика за статью от команды фрегата! Мы рады всегда тебя видеть!

На первом фото этой статьи такая ослепительная дама, а я помню первое ваше фото на сайте, много лет назад, посмотрев на которое, сказал нашему программисту Kurz-у: - Кормить срочно ребенка нужно )))

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии