Внимание! Важное сообщение! Если нажать здесь справа в меню кнопку «НАШЕ РАДИО», то окажешься на нашей радиостанции «SEMPER PRIOR».

К этому моменту уже состоялось три эфира. Ребята, желающие принять участие в качестве журналиста радио и выступить в эфире радиостанции просим обрашаться к Юле Моисеенко (см. в «Совете сайта») или писать на е-майл Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Там же можно и просто прослушать наши радиоэфиры!

Ваш пират Папч

Завтра, в субботу, в 21:00 по времени Екатеринбурга или в 18:00 по Киеву, как обычно, состоится встреча на "Волшебных Полянах" в чате. Приглашаем всех ребят! Кнопка "ДВЕРЬ НА ПОЛЯНЫ"... Можно задать любой вопрос администрации сайта. Мне. Или просто поговорить с другими ребятами. Повторяю это сообщение, потому что на сайте в последнее время зарегистрировалось много новеньких ребят, которые об этих встречах могут не знать.

-----------------------

Завтра, в суботу, о 21:00 за часом Єкатеринбурга або в 18:00 по Києву, як зазвичай, відбудеться зустріч на "Чарівних Галявинах" в чаті. Запрошуємо всіх дітей! Кнопка "ДВЕРІ НА ГАЛЯВИНИ"... Можна задати будь-яке питання адміністрації сайту. мені. Або просто поговорити з іншими дітьми. Повторюю це повідомлення, тому що на сайті останнім часом зареєструвалося багато новеньких дітей, які про ці зустрічі можуть не знати.

Скільки слів

Скільки слів стиха сказано,
Стриманих, сором'язливих, смішних.
Спинити сповідь – се стане спокусою,
Спустошливою спробою статі сплюндрованої.
Співдружність, спільнота –
Стадії ствердження, самореалізації.
Стомитись – страждати серед стражів страху.
Страшенна самовіддача струмом
Струнким, стрімчастим ступає
Сюди суботнім світанком,
Садом суничних схвильованих спілкувань.

Слова – синички співучі;
Сім секунд спалаху сірника;
Саджанець серед серця.
Самопожертва – секта сьогодення.
Схожість спілкувань сфальсифікована.
Суцільна сутінкова супротилежність.
Супровід спецефектами сумнівними
Сумістити судомно страшно.
Справедливі стосунки створити,
Саме стискаючи сонячний стан співчуттям.

Мене звати Артем. І я на сьомому небі од щастя, коли наїмся хоч греблю гати. Але я не про це…

Кожен день починається з того, що я просинаюся у свинячий голос, притім, що до ліцею мені – як за тридев'ять земель. У метушні я стріляний горобець, тож через кілька хвилин уже в дорозі. Але буває, що запізнююся, тоді мені тикають в очі. На перерві, продаючи зуби, мчу до буфету, де ласощі як на долоні. Не гаючи часу, викупляю декілька пиріжків та хутко їх знищую. Під кінець дня здається, що поїв на макове зерня. Та насправді я дещо передав куті меду, оскільки треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.

Потяженко Артем (2017);
м. Полтава, ПМБЛ №1

Петру Панасовичу Пєтухову, першому програмісту Полтавщини, прийшло приватне повідомлення. Писав поважний представник підприємства "Полтавабуд" Панас Перетятько про проектування пансіонату. Пропозиція підійшла програмісту. Потім прийшов песимістичний першокурсник, попросивши поради по презентації північного полігону. Петро погодився: по-перше, показати помилки, по-друге, підібрати перспективні пейзажі. Поговорили про політику, погоду. Повсякденна праця підступно підгризала позитив програміста, прийшла перевтома. Першокурсник подарував Петрові популярну подорож Прагою. Прогулялися парками, помилувалися природою, поїли пахучі пундики, посмакували пивом. Петру першокласна поїздка пам'ятатиметься.

Шепоче вечір втомленому сонцю
Про неповторність зоряної ночі.
Принишкло кошенятко на віконці.
Мабуть, підслухать їх розмову хоче...

Вдягнула осінь золоту корону,
Курличуть з вітром в небі журавлі.
Тепло уже відправилось з перону,
Лиш ходить листя тихо по землі...

Плаксива осінь вкуталась туманом,
Залишила всі сльози на вікні,
Своїм вильнула кольоровим станом
Й чкурнула в ніч на чорному коні...

Уce життя cклaдaєтьcя iз митeй,
Моментів paдocтi, пeчaлi тa тpивoги.
У мить oднy cидиш yдoмa, cитий.
A зaвтpa – xлiбa пpocиш край дopoги.

…Oсь вiн лeжить. Пoлaмaний xpeбeт…
Taк мaлo шaнciв, щo почне xoдити…
Життя тeпep, мoв злaмaний cкeлeт.
Ta чac нe вepнeш… Долю нe змiнити.

Бyвaє тaк, щo гpoшeй мaлo мaєш.
Tи нapiкaєш: “Як то дaлi жити?”
Aж тyт… Близькy людину ти втpaчaєш…
Їй стільки митей мiг би пpиcвятити!

Ось ти пpиxoдиш сам дoдoмy,
A тaм тaк пycтo… Mepтвo… Tиxo…
І пpигopнyть нeмaє кoмy,
І не зарадять сльози лиху…

Стараймось кожну мить добро робити,
Бо лиш у цьому справжнє щастя, люди!
Людині РАЗ всього на світі жити,
І як прожив – то так уже і буде!

Людині, кажеш, важко жити
У світі горя, смутку, сліз?..
Що ж мав Син Божий говорити,
Коли Хреста на плечах ніс?

До кого мав тоді кричати:
“Та схаменіться, грішні люди?!..”
Терпіти мусив та мовчати,
Насмішки слухать звідусюди!..

Кати добряче там старались,
Коли в його невинне тіло
Залізні цвяхи забивались
Пудóвим молотом уміло…

Він міг одним лиш рухом пальця
Покликать воїнство Небесне.
Та сам на страту він віддався…
Терпіти мусив, щоб Воскреснуть!

Щоб показати усім людям:
Не варто цінувать земне…
За цим життям − ще краще буде,
А це − і так колись мине…

…І він змовчав… Стерпів усе до краю…
Себе дозволив катувати,
Щоб пропустить тебе до свого Раю.
То як ти смієш нарікати?!

…Як смієш ти, заблудлий сину,
Лишатись невдоволеним життям?
Себе жаліти в цю хвилину −
То гріх великий, це собі затям!

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Кто хочет работать на радио?

Папченко
17 Февраля 2017

Внимание! Важное сообщение! Если нажать здесь справа в меню кнопку «НАШЕ РАДИО», то окажешься на...

Как всегда в субботу на чате встреча

Александр Иванович
17 Февраля 2017

Завтра, в субботу, в 21:00 по времени Екатеринбурга или в 18:00 по Киеву, как обычно, состоится...

Про слова, що можуть вбити й захистити

Кушмет Валерія
16 Февраля 2017

Скільки слів

Скільки слів стиха сказано,
Стриманих, сором'язливих, смішних.
Спинити сповідь – се...

Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти

Потяженко Артем Владиславович
16 Февраля 2017

Мене звати Артем. І я на сьомому небі од щастя, коли наїмся хоч греблю гати. Але я не про це…

...

Пригода програміста

Анна Бондаренко
14 Февраля 2017

Петру Панасовичу Пєтухову, першому програмісту Полтавщини, прийшло приватне повідомлення. Писав...