23-тя година, землю оповили нічні сутінки, здається, вже все село заснуло, а мені спати не хочеться. Майже весь день допомагав дідусеві і бабусі у полі на жнивах. Приїхав у село на літні канікули, тож як не допомогти! Насипали у мішки обмолочене комбайном зерно пшениці, потім привезли їх кіньми додому і переносили золотий врожай на горище, розсипали для провітрювання і просушування. Коли завершили роботу, пішов скупатися у річці Желдець. Її дно місцями вкрите синьою глиною, яку навіть використовують для лікування. Мабуть ота річкова вода, синя глина враз зняли втому, додали наснаги, бадьорості.

lito nich

...По телевізору дивитися нічого. Ноутбук зі собою не брав. Але не вважаю, що відірваний від "цивілізації". У селі якось забуваєш про це. Тут панує "цивілізація Природи", патріархальної духовності і спокою (хоча фізичного спокою у своїй праці селяни ніколи не мають), тут панує краса. Словом, зовсім інший світ, такий щирий і добрий.

Відчинив навстіж вікно своєї кімнати, увімкнув настільну лампу і став читати книгу. Віє приємною прохолодою. Легко дихати після денної спеки, тим паче, коли перебував під пекучим сонцем у полі. П'янить аромат квітів, які посадила бабуся у садку. А на столі бабуся поставила ще й букет польових квітів — білі ромашки, голубі волошки, червоний мак, золотистий звіробій (дивом потрапив у поле, бо росте у лісі), синій цикорій. Все прикрасила стеблами полину. Зверху його листочки зелені, а знизу — срібні. Гарний букет, справжня народна флористика! З неба посміхається до мене місяць і звабливо підморгують дівчата-зорі. Здалося, що награють Місячну сонату Бетховена. Люблю цю мелодію. Хоча сам твір композитор написав зовсім за інших обставин. Картину скрашує пізній спів птахів. Їм також чомусь не до сну.

Невдовзі почали збиратися гості. На світло настільної лампи крізь прочинене вікно почали злітатися метелики — сірі, бурі, сині.., різнокольорові, з цятками і без цяток на крильцях, з геометричними візерунками і смугасті, мов зебра... Таких я ще не бачив. Вони стали кружляти навколо лампи, водити веселий танок, а потім вмить розлітатися по кімнаті. Скільки їх вже назбиралося?... Не можу полічити. Понад десяток, не менше.

Один метелик сів на етажерку з книгами. Обрав для читання роман Олександра Дюма "Три мушкетери". Схвалюю його вибір. Цікавий твір! Та скоріш за все метелика привабив червоний колір обкладинки. Він якось надто яскраво сяяв від електричного світла.

Відклав книжку. Пробую щось писати. Та куди там! Рудий метелик вмостився мені на голову, плямистий прилип до носа, що віджену, він облетить довкола лампи — і знову на носа. Вже набридло махати рукою, змирився з такою участю. А метелик-зебра сподобав собі ручку, гойдається на ній, коли пишу...

Раптом щось каменем перелетіло через вікно і відразу опинилося на моєму ліжку. Це кіт Орфей повернувся з нічного полювання на мишей, а, може, ходив на вечорниці до сусідської киці. Він любить зі мною поспати. Ляже біля ніг і солодко муркоче цілу ніч.

Бачу, що Орфей чатує на метеликів. Хоче ловити. Тільки цього бракувало, щоб наробив гармидеру у кімнаті!

— Випроваджу на двір! — гримнув на кота.

Той відразу все збагнув. Скрутився на ліжку клубочком і заснув.

Я ще довго милувався метеликами. Та час позбутися цих гостей. Але ж не буду їх ловити і "випихати" за вікно. Вимкнув світло, взяв кишеньковий ліхтарик і вийшов з ним у сад. Намочив ноги у прохолодній росі. Навпроти відчиненого вікна увімкнув ліхтарика. На його світло почали вилітати з кімнати гості-метелики і зникати у нічній пітьмі. Все, мов у казці.

...Час спати. Здавалося б, тільки заснув, а тут півника наш горланить, сповіщає господарів про світанок. Доти буде горланити, допоки бабуся не нагодує його і курей сніданком — тими ж зернами пшениці з нового врожаю.

Піднімаюся з ліжка, бо обіцяв вигнати вранці корову на пасовисько. Годин п'ять спав, але міцним сном, тож не відчуваю, що недоспав. Так можна відпочити тільки у селі!..

Комментарии  

topolenok
+3 #1 topolenok 28 июля 2017
Вау. Вот это классная заметка. На моё впечатление - одна из лучших среди написанного тобой на данный момент. Текст не только "литературно ровный", но при этом и живой. Интересно и здорово читать её, и хочется перечитывать. Прочла проснувшись рано утром, и сразу поднялось настроение. Очень атмосферно. Спасибо ;)

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

  • 105 лет "Воробьишке"

    Суок Суок 17 октября 2017
    Есть мультфильм в Интернете, снятый по ...
     
  • Осень

    Майя Майя 17 октября 2017
    Да, грустно. но потом опять уже будет ...
     
  • Осень

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 16 октября 2017
    Я б назвав це віршем-настроєм !
     
  • Латочка

    Майя Майя 16 октября 2017
    красота!
     
  • 105 лет "Воробьишке"

    Майя Майя 16 октября 2017
    Да, милый какой рассказ!

Новенькое в блогах

latochka

Латочка

Лехман Маркіян Тарасович
16 октября 2017

Цю неймовірну історію розповів мені татів приятель — дядько Іван. Сталася вона, коли той ще був...

maksim gorkiy

105 лет «Воробьишке»

Майбурова Ирина Борисовна
16 октября 2017

В 2017 году исполнилось 105 лет сказке Максима Горького «Воробьишко».

Это маленький шедевр! Вот...

Осень

Юлія Ісакова
12 октября 2017

Лес пахнет осенью, над нивой
Умолкли птичьи голоса
И журавли красивым клином
Летят уж в теплые края

Огорчен!

Папченко
10 октября 2017

Пираты не обижаются. Огорчаются. Сегодня я огорчен. По двум причинам.

Пират Папч

---

Пірати не...

sviato pokrovy

Покрова: народний прогностик

Лехман Маркіян Тарасович
07 октября 2017

З-поміж усіх церковних свят народного календаря найбільше люблю Покрову (14 жовтня), коли...