Спочатку було Слово
 

Коментарі

rek sus 2017

Четвертий том альманаху — колективної книги вибраних творів слухачів Міжнародної (Малої) Академії літератури і журналістики «Рекітське сузір'я» (Львів: МАЛіЖ, 2017 — 304 с.), як і три попередні (виходить щорічно), вражає своєю змістовністю, багатством імен юних авторів — поетів, прозаїків, журналістів, есеїстів, художників, фотомитців. На його сторінках надруковано твори понад 150 юних дописувачів, ілюстраторів з багатьох регіонів України — Львівщини, Донеччини, Одещини, Закарпаття, Рівненщини, Івано-Франківщини, Полтавщини, Києва, Тернопілля...

Вони представляють як обласні центри, так і «повітові» міста та містечка — Слов'янськ, Виноградове, Мукачеве, Вараш... Наприклад, із шахтарського Червонограда на сторінках альманаху виступили учні місцевих шкіл — слухачі міського відділення МАЛіЖ Ольга Бучек, Маркіян Лехман, Максим Паславський, Юлія Симак, Олена Федюра та їхній керівник, член Української асоціації письменників Наталія Кічун-Лемех. Для когось це дебют у «Рекітському сузір'ї», дехто вже став постійним дописувачем. Так чи інакше, але це неабияка моральна підтримка для тих, то хто творить, і прагне надрукуватися, донести свої думки до широкого загалу, читачів, поділитися сокровенним і почути думки інших.

Традиційно присутні тут й автори із Рівненщини, ровесники наших — з Варшавського відділення МАЛіЖ.

Ректор МАЛіЖу, головний редактор та упорядник Василь Тарчинець доклав максимум зусиль, щоб видання вийшло цікавим, ошатним, багатоілюстрованим.

Відкриває альманах вступна стаття Василя Тарчинця «Нам — 15!». Такий ювілей святкує дитячо-юнацька Академія, яка, до речі, діє під егідою ЮНЕСКО. Про роботу МАЛіЖу, регіональних відділень, щорічний фестиваль «Рекітське сузір'я» розповідають публікації проректора Ангеліни Оборіної, кураторів та керівників Тетяни Балагури, Тетяни Кривошапки, Ольги Урсти, Людмили Рачук та інших.

Звісно, насамперед цікавить, про що пишуть діти, юнь? Їхня творчість таки доволі поліфонічна щодо тем, підходів їх розкриття, особливостей та манери письма — Україна, її історія і люди, проблеми сьогодення, молодіжні питання, духовність, суспільна мораль, рідна школа, батьки, краса природи... До всього вони небайдужі! А головне, пишуть щиро, відверто, зрештою, намагаються це робити майстерно. Трапляються тексти, що якби не побачив під ними підпису автора-початківця, то сказав би: «Таке міг написати тільки зрілий, досвідчений літератор!».

Хай щастить «Рекітському сузір'ю», редколегії! І діти, і дорослі з нетерпінням чекають наступного випуску альманаху і вже готують для нього твори.

Тарас ЛЕХМАН,
журналіст

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.