Спочатку було Слово
 

Коментарі

waras 2017

Маршрут давно прокладений, так би мовити, перевірений роками.

Креативна, творча та амбітна молодь з усіх куточків України щороку зустрічається у мальовничому закарпатському містечку Міжгір'ї, для того, щоб знову і знову поділитися своїми ідеями, доробками із маліжанською сім'єю та поповнити скарбницю фестивалю. Творчим наставником та головним відкривачем нових зірок «Рекітського сузір'я» є Василь Федорович Тарчинець, якому вдається професійно скерувати роботу та своєю самовіддачею надихати кожного учасника фестивалю.

Як і кожного року, найбільшою інтригою для Кузнецовського (Вараського) відділення була тема фестивалю, адже вона задає темп командної підготовки. Саме з моменту її оголошення, вирушає у дорогу наш поїзд-експрес «Рекітське сузір'я - 2017».

Двигуни вже заведені, локомотив вирушає з депо. Головним координатором маршруту є Райчук Людмила Василівна, людина, яку ми безмежно любимо, наш незмінний керівник, натхненник і друга мама не лише для нас, а й для самого фестивалю, адже вже другий рік поспіль виконує обов'язки виконавчого директора фестивалю.

На першій станції Людмила Василівна сформувала креативну команду з міста енергетиків, яка сповнена ентузіазму, творчих ідей та готова працювати на результат. Учасники розпочали активну підготовку, одразу включились в роботу і поїзд вирушив на другу станцію. Шлях до неї був сповнений напруженої, наполегливої праці, довгих годин підготовки, недоспаних ночей, аби вдалося втілити всі задуми в життя. Нашим першочерговим завданням було створення та підготовка літературно-мистецької композиції на тему: «Чисте довкілля – багата Україна».

Важливим інструментом на цьому етапі стала справжня командна робота. Кожен був маленькою частинкою великого механізму, який змушував рухатися поїзд вперед. Всі пасажири експресу мали змогу проявити себе, як творча особистість. Кожен обрав номінацію, у якій зміг найкраще проявити свої вміння та розкрити потенціал. Тож на наступну станцію ми вирушили вже з готовими індивідуальними роботами та літературно-мистецькою композицією.

Другий етап нашої подорожі до фестивалю був складний, але сповнений пригод. Спочатку нам довелось подолати довгий і напружений шлях від рідного міста до Львова, згодом нас чекав маршрут «Львів – Воловець», а родзинкою програми стала екстремальна подорож від Воловця до мальовничого Міжгір'я. Нас зустрів привітний гуцул дядя Вітя - професійний водій, цікавий співрозмовник, класний ді-джей та просто хороша людина.

І ось, нарешті, Кузнецовські маліжани прибули до своєї кінцевої зупинки під назвою «Рекітське сузір'я». Хоч всі були втомлені, проте - щасливі. Хлібом-сіллю нас зустрічали організатори фестивалю на чолі з Василем Федоровичем Тарчинцем, ректором МАЛіЖу, засновником фестивалю, Заслужений журналістом України.

Наступного дня нас чекало урочисте відкриття фестивалю, яке підготувало для нас Мукачівське відділення МАЛіЖ. Уже четвертий рік поспіль хорошою традицією є розпочинати фестиваль з Моста миру. Цьогоріч Вогонь миру було передано відділенням МАЛіЖ Одеської області та м. Одеси, після чого був розпочатий концерт з нагоди офіційного відкриття фестивалю «Рекітське сузір'я». Оскільки темою цьогорічного фестивалю було гасло «Чисте довкілля - багата Україна!», родзинкою концерту стало голе висохше дерево, яке впродовж фестивальних днів юні маліжани наповнювали своєю любов'ю до природи, піклувалися про нього, прикрашали, щоб воно розквітло і засяяло на фестивальній сцені.

Натхненні та сповнені ентузіазму після концерту, ми пішли готуватись до найскладнішого та найцікавішого етапу фестивалю - роботи в студіях та захисту літературно-мистецьких композицій.

На цьогорічному фестивалі Вараські маліжани представляли свої творчі доробки в шести з восьми номінацій: «Проза», «Поезія», «Журналістика», «Художнє фото», «Авторська пісня» та «Літературно-мистецька композиція».

Завдяки спонсорам фестивалю та місцевій владі, маліжанам був подарований відпочинок у вигляді екскурсій. Насолодитися красою Карпат наша група змогла в музеї під відкритим небом «Колочава», що являє собою реконструкцію старовинного гуцульського села. Саме ця екскурсія дала змогу маліжанам доторкнутися до частинки історії Закарпаття. Оповите легендами озеро Синевир, завжди зачаровує туристів своєю атмосферою і наша група не є винятком. Стоячи на березі, кожен зміг відчути присутність Арідника, Щезника та інших міфічних істот.

Родзинкою екскурсій став реабілітаційний центр для ведмедів. У ньому ми побачили десятки ведмедів, яких змушували розважати публіку в цирках та зоопарках і зараз вони потребують допомоги і турботи. Ця поїздка змусила юних маліжан задуматись про ставлення людини до природи і зробити висновки.

Поки юні таланти відпочивали, члени журі плідно працювали. Адже у них була нелегка місія - справедливо оцінити роботи юних прозаїків, поетів, журналістів, митців фото та малюнку, авторської пісні.

Чудодійна суміш наполегливості, натхненності, творчості, посмішок, підтримки команди, переживання та бажання перемоги, принесла чудовий результат - І місце в номінації «Літературно-мистецька композиція» та призові місця в інших номінаціях:
Гран-прі в номінації «Художня фотографія» та «Журналістика». Особиво пишаємося ще однією груповою перемогою - газета «Гімназист», яка виборола найвищу нагороду серед шкільних газет.
У нас перші місця у номінаціях: «Авторська пісня», «Проза», «Художня фотографія», «Журналістика».
Два других місця учні нашого міста вибороли у номінації: «Художня фотографія» та одне друге місце у – «Проза» та «Журналістика».
Ми спантеличили членів журі якісними фото, тому усі треті місця (їх цьогоріч зробили чотири) у номінації «Художня фотографія» теж наші.
А ще в нашому арсеналі нагород - 14 грамот та 3 подяки від ректорату Міжнародної академії літератури та журналістики.
Отож загалом ми привезли: 3 гран-прі, 4 – перших місця, 3 – других та 4 третіх місця, 14 грамот та 3 подяки від ректорату Міжнародної академії літератури та журналістики.

Поїздка в експресі «Рекітське сузір'я» була нелегкою, але сповненою неоціненним досвідом, адже можливість поспілкуватися з видатними українськими письменниками та журналістами, проявити себе, ризикнути, надавши свої роботи головам журі на конструктивну критику, є важливим кроком у саморозвитку як журналіста, так і особистості в цілому для кожного з нас.

Ми дуже вдячні кожному, хто підтримував нас, вірив і дав змогу самореалізуватися. Від імені всіх учасників щиро дякуємо за розуміння, активну підтримку та безкорисливу спонсорську допомогу небайдужим людям, які вірять у творчість підростаючого покоління.

І поки маліжани радіють здобутим перемогам та досвіду, ми бажаємо вам насолодитися останнім місяцем літа і ловити кожен промінчик серпневого сонечка.

Учасники Міжнародного фестивалю дитячої творчості,
члени шкільного часопису «Гімназист», Вараської гімназії

Коментарі  

Маркіян Лехман
0 #2 Маркіян Лехман 09 вересня 2017
Так тримати!
Ольга Бучек
+1 #1 Ольга Бучек 08 вересня 2017
Молодці!!!!

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.