Спочатку було Слово
 

Коментарі

Творча майстерня

Заходьте, будь ласка, не затримуйтеся. Ви знаходитеся не просто в школі, чи у класі, а у справжній творчій майстерні юних літераторів і журналістів, митців фото і малюнку та авторської пісні. Старанно відвідуючи нашу майстерню, навчитеся писати інформації, репортажі, замальовки, новели, оповідання, вірші, опануєте іншими газетними та літературними жанрами. А допомагатимуть вам у цьому відомі літератори й журналісти.

Є у наших планах запросити для роботи у нашій творчій майстерні знаних в Україні та поза її межами художників, фотомайстрів, композиторів, міжнародних оглядачів та спортивних коментаторів.

Під час проведення такого своєрідного творчого, віртуального, дистанційного навчання будемо використовувати уже набутий досвід і йти далі аби всім нам плідно і результативно працювати на творчій ниві – збагачувати нашу духовну і творчу скарбницю новими надбаннями.

Нехай таланить!

Феноменальне за своює суттю явище "діти пишуть для дітей" у контексті сучасної української літератури продовжує залишатися terra incognita (себто, землею незвіданою). Дійсно, пройшло не так багато часу, коли ще сама література для дітей перейшла з ряду митецьких забавлянок в когорту важкої праці на літературній ниві. Попри те, маю надію, що статус цей тимчасовий і введення проблеми дитячого письма для дітей в науковий обіг - то лише справа часу.

Особливо цінним видається творча діяльність дитини на фоні стрімкої технологізації та глобалізації нашого повсякденного життя. Книга з предмету розвиваючого мову й, насамперед, мислення перетворються на елемент гри, втрачаючи при цьому первинне призначення. Стрімко знижується культура роботи споживача (та й автора) з текстом. Але, менше з тим.

Ви ще не знаєте що таке гуня, джерга і де їх виробляють? Тоді не гайте часу завітаємо разом із вами у верховинське село Річка, що на Міжгірщині.

altalt

alt

Збірку «Абеткове намисто» підготували учні Полтавського навчально-виховного об'єднання № 14, члени літературно-мистецької студії "ЖАР-Птиця" під керівництвом літературного редактора, учителя вищої категорії Полтавського НВО №14 Ірини Кислої яка представляє доробок юних літераторів Полтавщини у нашій творчій майстерні.

Увага!

alt

Продовження уроку у творчому класі "Лікнеп", який веде наш літературний редактор і оглядач,
модератор сайту МАЛіЖ Олеся ВАСИЛЕНКО

Максим Струк – один з найяскравіших представників сучасної талановитої молоді. Заняття фотографією успішно поєднує з заняттям плаванням та навчанням в Кузнецовській гімназії.

altДосягнення:

-  перше місце в номінації фотографія у літературно-мистецькому конкурсі (в рамках екологічного двомісячника «Зелений паросток майбутнього»);

- перше місце в міському гуманітарному конкурсі «Космічні фантазії»;

- третє місце в національному турі міжнародного дитячого екологічного форуму «Зелена планета» в номінації «Еко - об’єктив» (місто Київ);

- на міжнародному фестивалі юних поетів і прозаїків, митців фото і малюнка, авторської пісні «Рекітське сузір’я» був нагороджений за особливі успіхи у літературно-мистецькій діяльності МАЛіЖ почесною грамотою Героя Козацтва України, почесного академіка, Почесного Президента Володимира Ковалика;

- нагороджений грамотою управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, за перемогу у конкурсі фотографій в рамках міського етапу Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Молодь обирає здоров’я».


- Максиме, розкажи, будь ласка, трохи про свою сім’ю, дитинство. Можливо, згадаєш найяскравіший спогад з дитинства?

- В сім’ї нас четверо: я, тато Саша, мама Світлана та маленький братик Захар, якому зараз 5 років.

В дитинстві я був розбишакою, часто любив побешкетувати. Найяскравіші спогади дитинства - це враження, які залишились після поїздки з сім’єю на море.


- Чому ти став займатися фотографією? Що підштовхнуло до цього, і коли саме ти виявив у собі такі здібності?

- Взагалі я захопився фотографією ще в дитинстві, тоді в основному знімав батьків, на старенький колишній фотоапарат «Зеніт».

«Поезія-талант, душа і труд»

altвважає Ольга ЦАРИЦАНСЬКА, заступник головного редактора журналу- газети для школярів "СУЗІР'Я"

Часто, навіть досить часто біографію поета, його життєву позицію можна зчитати з його віршів.Тому, що поезія найдоступніше і найправдивіше відображає погляди та почуття, які переживає митець. Поет дуже загострено сприймає все, що відбувається як в навколишньому світі, так і в особистій долі. Виношує це в своєму гарячому серці, шліфує в своїй вразливій душі, а потім кладе римованими рядками на папір. Так народжується її величність Поезія - мереживо слів, музика душі.

alt

Увага!

Вітаю шановну маліжанську громаду! І запрошую у клас з доволі промовистою назвою "ЛІКНЕП".
А що це означає? Як що? Ви ще й досі не знаєте. Метою мого класу та його відвідувачію є - ліквідація неписемності, неправоміре вживання слів, а також виразів.
Цього разу ми з вами спробуємо простудіювати дещо з правильного вживання української літературної мови. Ні, ні, ні! Ніяких контрольних, тестів та правил у ранцях у нас не буде. Просто читаймо, запам'ятовуємо й не допускаймо таких от суржикових монстрів у своїх творах.

Над цією проблемою розмірковує Марія ВОЙТИК, керівник Одеського відділення Малої Академії літератури і журналістики.

altЗ давніх-давен в українській календарно обрядовій творчості велику пошану мало народження нового Сонця, Нового Року і пов’язані з цим найліпші побажання. З прийняттям Християнства почали святкувати народження Ісуса Христа  як сонця віри надії любові для всього людства; великого воїна спасителя, який захистить людські душі від мороку пекла, вічного забуття та страждань і осяє спасіння душі світлом віри Господньої. Сподіваюся, що методичні рекомендації та поради стануть у пригоді організаторам різдвяних свят.

etno

В основу сценарію вчительки Хижанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, керівника фолкльорного колективу «Хижаночка» та завідувачки етнографічним музеєм   покладено, зібраний упродовж багатьох років, багатий народно-обрядовий матеріал, переважно із Затисянщини. У школі успішно працював, заснований з ініціативи Ганни Михайлівни Ісаєвич, і вчительський фолкльорний колектив, який на обласному огляді фолкльорних колективів вчителів, у місті Мукачево, зайняв перше місце. 

У роботі над сценаріями, літературно-мистецькими композиціями, Ганна Михайлівна надавала перевагу дитячому фолкльору, зокрема: народні танці, пісні, ігри-жарти, переспіви-коломийки тощо. У своєму майстер-класі Ганна Михайлівна поставила за мету познайомити прихильників народної творчості зі складною лабораторією фолкльорного учнівського мистецтва.
Дуже добре, що вчителька щоразу, упродовж сорока років, доповнювала  роботу новими  розробками-інсценіровками, зберігаючи прицьому ідентичність багатого краю Закарпаття.
Напевне,  із цього уроку її колеги та учні почерпнуть  багато корисного, що сприятиме успішній підготовці до міжнародного фестивалю «Рекітське сузір’я», а також у інших виступах на обласній та всеукраїнській сценах.

Привіт, дорогі колеги маліжани й маліжанки!
Думаю, кожному з нас у своєму житті довелося аналізувати вірш. У когось це виходило більш вправно, у когось - менш. Отож, щоб полегшити, ой яке нелегке життя філолога, пропоную наступну схему аналізу.

Аналіз поетичного твору
1.Коли, де та за яких умов написано вірш.
2.У межах якої художньої доктрини сприймається текст.
3. Коротко розповісти зміст твору. Зупинится як на фабулі (подієвість), так і на символічному значенні героїв.
4. Контекст твору (порівняти з творами, схожими за змістом; приділити увагу присвятам та епіграфам).
5. Мова твору.
6. Значення твору.

Успіхів ))