Спочатку було Слово
 

Коментарі

Творча майстерня

Заходьте, будь ласка, не затримуйтеся. Ви знаходитеся не просто в школі, чи у класі, а у справжній творчій майстерні юних літераторів і журналістів, митців фото і малюнку та авторської пісні. Старанно відвідуючи нашу майстерню, навчитеся писати інформації, репортажі, замальовки, новели, оповідання, вірші, опануєте іншими газетними та літературними жанрами. А допомагатимуть вам у цьому відомі літератори й журналісти.

Є у наших планах запросити для роботи у нашій творчій майстерні знаних в Україні та поза її межами художників, фотомайстрів, композиторів, міжнародних оглядачів та спортивних коментаторів.

Під час проведення такого своєрідного творчого, віртуального, дистанційного навчання будемо використовувати уже набутий досвід і йти далі аби всім нам плідно і результативно працювати на творчій ниві – збагачувати нашу духовну і творчу скарбницю новими надбаннями.

Нехай таланить!

ПОЛОЖЕННЯ
про літературний конкурс учнівської та студенської молоді МАЛіЖ

Феноменальне за своює суттю явище "діти пишуть для дітей" у контексті сучасної української літератури продовжує залишатися terra incognita (себто, землею незвіданою). Дійсно, пройшло не так багато часу, коли ще сама література для дітей перейшла з ряду митецьких забавлянок в когорту важкої праці на літературній ниві. Попри те, маю надію, що статус цей тимчасовий і введення проблеми дитячого письма для дітей в науковий обіг - то лише справа часу.

Особливо цінним видається творча діяльність дитини на фоні стрімкої технологізації та глобалізації нашого повсякденного життя. Книга з предмету розвиваючого мову й, насамперед, мислення перетворються на елемент гри, втрачаючи при цьому первинне призначення. Стрімко знижується культура роботи споживача (та й автора) з текстом. Але, менше з тим.

Ви ще не знаєте що таке гуня, джерга і де їх виробляють? Тоді не гайте часу завітаємо разом із вами у верховинське село Річка, що на Міжгірщині.

altalt

alt

Збірку «Абеткове намисто» підготували учні Полтавського навчально-виховного об'єднання № 14, члени літературно-мистецької студії "ЖАР-Птиця" під керівництвом літературного редактора, учителя вищої категорії Полтавського НВО №14 Ірини Кислої яка представляє доробок юних літераторів Полтавщини у нашій творчій майстерні.

Увага!

alt

Продовження уроку у творчому класі "Лікнеп", який веде наш літературний редактор і оглядач,
модератор сайту МАЛіЖ Олеся ВАСИЛЕНКО

Максим Струк – один з найяскравіших представників сучасної талановитої молоді. Заняття фотографією успішно поєднує з заняттям плаванням та навчанням в Кузнецовській гімназії.

altДосягнення:

-  перше місце в номінації фотографія у літературно-мистецькому конкурсі (в рамках екологічного двомісячника «Зелений паросток майбутнього»);

- перше місце в міському гуманітарному конкурсі «Космічні фантазії»;

- третє місце в національному турі міжнародного дитячого екологічного форуму «Зелена планета» в номінації «Еко - об’єктив» (місто Київ);

- на міжнародному фестивалі юних поетів і прозаїків, митців фото і малюнка, авторської пісні «Рекітське сузір’я» був нагороджений за особливі успіхи у літературно-мистецькій діяльності МАЛіЖ почесною грамотою Героя Козацтва України, почесного академіка, Почесного Президента Володимира Ковалика;

- нагороджений грамотою управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, за перемогу у конкурсі фотографій в рамках міського етапу Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Молодь обирає здоров’я».


- Максиме, розкажи, будь ласка, трохи про свою сім’ю, дитинство. Можливо, згадаєш найяскравіший спогад з дитинства?

- В сім’ї нас четверо: я, тато Саша, мама Світлана та маленький братик Захар, якому зараз 5 років.

В дитинстві я був розбишакою, часто любив побешкетувати. Найяскравіші спогади дитинства - це враження, які залишились після поїздки з сім’єю на море.


- Чому ти став займатися фотографією? Що підштовхнуло до цього, і коли саме ти виявив у собі такі здібності?

- Взагалі я захопився фотографією ще в дитинстві, тоді в основному знімав батьків, на старенький колишній фотоапарат «Зеніт».

«Поезія-талант, душа і труд»

altвважає Ольга ЦАРИЦАНСЬКА, заступник головного редактора журналу- газети для школярів "СУЗІР'Я"

Часто, навіть досить часто біографію поета, його життєву позицію можна зчитати з його віршів.Тому, що поезія найдоступніше і найправдивіше відображає погляди та почуття, які переживає митець. Поет дуже загострено сприймає все, що відбувається як в навколишньому світі, так і в особистій долі. Виношує це в своєму гарячому серці, шліфує в своїй вразливій душі, а потім кладе римованими рядками на папір. Так народжується її величність Поезія - мереживо слів, музика душі.

alt

Увага!

Вітаю шановну маліжанську громаду! І запрошую у клас з доволі промовистою назвою "ЛІКНЕП".
А що це означає? Як що? Ви ще й досі не знаєте. Метою мого класу та його відвідувачію є - ліквідація неписемності, неправоміре вживання слів, а також виразів.
Цього разу ми з вами спробуємо простудіювати дещо з правильного вживання української літературної мови. Ні, ні, ні! Ніяких контрольних, тестів та правил у ранцях у нас не буде. Просто читаймо, запам'ятовуємо й не допускаймо таких от суржикових монстрів у своїх творах.

Над цією проблемою розмірковує Марія ВОЙТИК, керівник Одеського відділення Малої Академії літератури і журналістики.

altЗ давніх-давен в українській календарно обрядовій творчості велику пошану мало народження нового Сонця, Нового Року і пов’язані з цим найліпші побажання. З прийняттям Християнства почали святкувати народження Ісуса Христа  як сонця віри надії любові для всього людства; великого воїна спасителя, який захистить людські душі від мороку пекла, вічного забуття та страждань і осяє спасіння душі світлом віри Господньої. Сподіваюся, що методичні рекомендації та поради стануть у пригоді організаторам різдвяних свят.

etno

В основу сценарію вчительки Хижанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, керівника фолкльорного колективу «Хижаночка» та завідувачки етнографічним музеєм   покладено, зібраний упродовж багатьох років, багатий народно-обрядовий матеріал, переважно із Затисянщини. У школі успішно працював, заснований з ініціативи Ганни Михайлівни Ісаєвич, і вчительський фолкльорний колектив, який на обласному огляді фолкльорних колективів вчителів, у місті Мукачево, зайняв перше місце. 

У роботі над сценаріями, літературно-мистецькими композиціями, Ганна Михайлівна надавала перевагу дитячому фолкльору, зокрема: народні танці, пісні, ігри-жарти, переспіви-коломийки тощо. У своєму майстер-класі Ганна Михайлівна поставила за мету познайомити прихильників народної творчості зі складною лабораторією фолкльорного учнівського мистецтва.
Дуже добре, що вчителька щоразу, упродовж сорока років, доповнювала  роботу новими  розробками-інсценіровками, зберігаючи прицьому ідентичність багатого краю Закарпаття.
Напевне,  із цього уроку її колеги та учні почерпнуть  багато корисного, що сприятиме успішній підготовці до міжнародного фестивалю «Рекітське сузір’я», а також у інших виступах на обласній та всеукраїнській сценах.