Спочатку було Слово
 

Коментарі

Картинка

Найсвіжіші, найцікавіші новини, а також повідомлення, читай на інформаційній сторінці нашого ресурсу - на Голосі МАЛіЖа!

posolstvo-027

Доброго дня, дорогі МАЛІЖАНИ та гості сайту.

Знайомимося: мене звати Любов Боднарчук.

Хочу Вам коротенько розповісти про своє життя за межами України. Проживаю я з сім'єю у Франції (м. Парижі) протягом останніх п'яти років. На даний момент зі мною проживає тільки донечка Наталя, а син Борис залишився на Україні з моїми батьками, щоб закінчити Бучацький агроколедж і мати можливість здобувати вищу освіту як на Україні, так і за її межами.

irsawamalisanu1

Зимового сонячного дня у Білківській ЗОШ I-III ст. відбулося відкриття районного відділення МАЛіЖ. За народною традицією дорогих гостей з Києва, Львова, багатьох міст Закарпаття зустріли представники області, району та адміністрації школи. Вперше в урочистій шкільній залі пролунав гімн МАЛіЖу, а ректор Академії, заслужений журналіст України, письменник Василь Тарчинець запросив учасників та гостей у великий храм дитячої творчості, провівши презентацію з використанням мультимедійної дошки.

irsawa

Днями в селі Білки Іршавського району, що на Закарпатті, отримає прописку відділення громадської організації "Мала академія літератури і журналістики" (МАЛіЖ), яке вже кілька років поспіль гуртує письменник, член журі у номінації "поезія" Міжнародного фестивалю "Рекітське сузір'я" Василь Кузан.

Методичною і творчою базою для об'єднання юних обдарувань стане кабінет літературного краєзнавства Білківської ЗОШ І-ІІІ ст. (директор Іван Ліхтей).

Третє засідання маліжан відбулося у грудні при ЗОШ № 6 міста Мукачева, за участю творчої молоді з 6,13,11,7,20 шкіл, гімназії та ліцею. На засідання були запрошені Гаврош Олександр Дюлович – письменник, журналіст та Галина Миколаївна Малик – письменниця, редактор обласного видавництва «Закарпаття» м. Ужгорода.

Заняття відкрилось гімном школи. Всі присутні, прослухавши його, отримали завдання - створити слова і музику до маршу маліжан Мукачівського відділення.

....Дитячої газети «ГАЗЕТИЩЕ» Олександра ПАПЧЕНКО:

Здрастуйте, друзі!

Скоро Новий Рік! Саме час підводити підсумки! Підсумок перший - газета ГАЗЕТИЩЕ на нашому сайті працює. Нехай не так активно, як ми замислювали, але працює. Серію гідних фоторепортажів, чомусь ця рубрика особливо запала в душу нашим авторам, продовжив чудовий матеріал нашого постійного автора, юнкор Василя Малышко. Розповідь про кота Бенджамина, замітка katy.podhorska, анкекдоты і буриме - ось чим жила газета ГАЗЕТИЩЕ перші, можливо найважчі і важливі у своєму житті, дні-тижні-місяці.

Але відразу ж намітилися і перші проблеми! Дивно, але факт! Ті діти, що пишуть свої вірші і прозу і публікують їх в бібліотеці нашого сайту, зовсім не беруть участь в житті газети. Що це? Сором'язливість? Чи у дитей немає доступу до інтернету? Чи вони не можуть освоїти технічні прийоми публікації своїх матеріалів в ГАЗЕТИЩЕ? Треба розібратися! Особливо опукло ця проблема позначилася в буриме. У його українській версії. Оглушливий крик душі автора останнього восьмивірша так і залишився голосом волаючого в пустелі. Не знайшлося, сподіваємося, що доки, "юних Кобзарів". Ось і виникають резонні сумніви...

Нещодавно в нашому осередку МАЛіЖ в Сонячнодолинській СЗШ, завдяки підтримці заступника міського голови м. Судака Ермисалі Аблялімова та сільського голови с. Сонячна Долина Ігоря Стьопикова пройшов «круглий стіл». За яким зібралося 18 маліжан – представники фестивальної групи, яка 4 роки поспіль є учасницею фестивалю дитячої творчості «Рекітське сузір'я». Кожного разу були переможцями в номінації «сценічне мистецтво», одержували дипломи й грамоти, виборювали призові місця отримували цінні подарунки і навіть стипендії від Міжнародного благодійного фонду «Смолоскип».

В цьому році я втретє побував на фестивалі «Рекітське Сузір'я - 2010» на Міжгірщині, так що можу себе вважати досвідченим «маліжанином». Адже саме цього року я отримав посвідчення члена Малої Академії літератури і журналістики – подія відбулася під вечір на Купальському полі біля річки з мостом, де палала маліжанська ватра, а всі дівчата у вишиванках плели вінки з липневих квітів і трав, а хлопці-смільчаки перестрибували через ватру. Позаминулого року наша закарпатська делегація жила у готелі під Шипотом, у минулому – на міжгірській турбазі, а цього року – у гуртожитку ліцею. Звичайно, житловий номер не дуже вражав у порівнянні, наприклад, з 2008 роком. Але в цьому році всі делегації учасників (а це, здається, більш десяти областей України) проживали разом, і тому відбулося надзвичайно багато цікавих знайомств, пригод, подій і екскурсій.

В першу чергу я подружився з дев'яносторічним поетом з Чикаго Володимиром Коваликом, перекладачем сонетів Шекспіра Олесем Дудіним, які подарували мені свої книжки з незабутніми автографами, а також із Вільямом Ламптеєм, спеціальним кореспондентом з Гани, який вивчає дев'ять мов і здобуває третю освіту в Тернопільському медичному університеті. Вільяму двадцять шість років, він класний! Ще я подружився з його професійним перекладачем Зоряною, зі звертання до якої почалися мої знайомства. З ними була унікальна можливість попрактикувати англійську мову, (мені пощастило перекладати виступ Вільяма на сцені та коли він давав інтерв'ю журналістам) Навіть вечірні дискотеки, на котрих були багато дітей з різних куточків України, були надзвичайні, в цей час ми мали змогу ближче познайомитись, помінятися номерами телефонів та електронними адресами.

З першого дня перебування на Міжнародному фестивалі юних талантів "Рекітське сузір'я-2010" ми опинилися у полоні твочості й добра.

Я - Прутян Валерія. Мені вісім років і проживаю я в м. Теплодар Одеської області. Цього року я вперше брала участь у фестивалі «Рекітське сузір'я», де заспівала свою пісню «Літній подарунок». Пишаюсь тим, що мала нагоду познайомитися з друзями, що приїхали на цей фестиваль, побачити і почути прекрасні виступи талановитих юних маліжан. А ще я горджусь, що отримала друге місце і співала на Гала-концерті.

Я дуже щаслива, що відвідала гори Карпати, які подарували мені велику силу енергії та здоров'я від свіжого повітря та чистої джерельної води. Я вперше побачила високі гори, чудовий водоспад. Отримала велике задоволення від того, що на крісельцях підіймалася високо на верховину, де росли ягоди чорниці, які ми самі збирали і смакували ними. Багато цікавого я дізналася, відвідавши різні музеї.

У найкращому куточку нашої мальовничої Україні на початку липня проходив VII Міжнародний фестиваль «Рекітське сузір'я», де я вперше брала участь. Цей фестиваль юних поетів та прозаїків, митців фото і малюнку, авторської пісні та сценічного мистецтва сподобався мені тим, що він відбувався у затишному, теплому і веселому колі доброзичливих людей. Кожен учасник цього фестивалю мав шанс довести людям і самому собі, що він чогось вартий і до чогось спроможний. Люди, з якими я познайомилась, були з різних куточків України і, навіть, з різних континентів – проте це не заважало, а навпаки сприяло цікавій розмові. Ми мали спільні теми для розмов і їх було безліч. У мене з'явилося багато нових друзів, з якими я хочу зустрітися наступного року, і все завдяки цьому фестивалю.

jarunkadmutryk

Юна поетеса із Львова Ярина ДМИТРУК виборола гран-прі на престижному Міжнародному фестивалі «Рекітське сузір'я-2010» юних поетів і прозаїків, митців фото і малюнку, журналістики, авторської пісні та сценічного виконання. Про визначну подію у творчому житті йдеться у її розповіді.