Спочатку було Слово
 

Коментарі

Картинка

Найсвіжіші, найцікавіші новини, а також повідомлення, читай на інформаційній сторінці нашого ресурсу - на Голосі МАЛіЖа!

Чималий шлях за 9 років заснування подолала дитяча громадська творча організація «Мала Академія літератури і журналістики», відділення і осередки якої є майже у всіх областях України, а також за кордоном. Переконливо і голосно заявила про себе МАЛіЖ у Парижі.

Багаторічним надбанням Франко-Української Асоціації та, зокрема Української Школи Мистецтв м. Парижа є святкування «Дня родини» з проведенням українських вечорниць, організатором якого є директор УШМ, а віднедавна і координатор творчих проектів Паризького відділення МАЛіЖ Олена Місталь. Це чудове свято, яке вже стало традицією для вчителів, батьків та гостей, збирає та об'єднує багато українських родин. Цьогоріч, 12 лютого, напередодні Свята закоханих, у місті Фонтеней-су-Буа, що біля Парижа, відбулися шості традиційні українські вечорниці. Зібралося чимало людей, більше 130-ти чоловік.

gerbfranzii

Вперше, у Франції, 9 березня відбуватиметься публічна презентація МАЛіЖу, а також нашого інтернет-порталу «Мала Академія літератури і журналістики» (academiy-malig.info) на тему: "Ну що б, здавалося, слова..." в Українській Школі Мистецтв м. Парижа при Інформаційно-Культурному центрі Посольства України у Франції за ініціативи та участі Місталь Олени Георгієвни - директора ЗУНЗ Українська школа Мистецтв м. Парижа, координатора проектів МАЛіЖу Парижського відділення, Боднарчук Любов Богданівни - адміністратора ЗУНЗ УШМ м. Парижа, керівника Парижського відділення МАЛіЖу та Боднарчук Наталії - учениці 10-го класу ЗУНЗ УШМ м. Париж, юної поетеси і прозаїка, членкині МАЛіЖу.

Прес-служба Парижського відділення МАЛіЖ

posolstvo-027

Доброго дня, дорогі МАЛІЖАНИ та гості сайту.

Знайомимося: мене звати Любов Боднарчук.

Хочу Вам коротенько розповісти про своє життя за межами України. Проживаю я з сім'єю у Франції (м. Парижі) протягом останніх п'яти років. На даний момент зі мною проживає тільки донечка Наталя, а син Борис залишився на Україні з моїми батьками, щоб закінчити Бучацький агроколедж і мати можливість здобувати вищу освіту як на Україні, так і за її межами.

irsawamalisanu1

Зимового сонячного дня у Білківській ЗОШ I-III ст. відбулося відкриття районного відділення МАЛіЖ. За народною традицією дорогих гостей з Києва, Львова, багатьох міст Закарпаття зустріли представники області, району та адміністрації школи. Вперше в урочистій шкільній залі пролунав гімн МАЛіЖу, а ректор Академії, заслужений журналіст України, письменник Василь Тарчинець запросив учасників та гостей у великий храм дитячої творчості, провівши презентацію з використанням мультимедійної дошки.

irsawa

Днями в селі Білки Іршавського району, що на Закарпатті, отримає прописку відділення громадської організації "Мала академія літератури і журналістики" (МАЛіЖ), яке вже кілька років поспіль гуртує письменник, член журі у номінації "поезія" Міжнародного фестивалю "Рекітське сузір'я" Василь Кузан.

Методичною і творчою базою для об'єднання юних обдарувань стане кабінет літературного краєзнавства Білківської ЗОШ І-ІІІ ст. (директор Іван Ліхтей).

Третє засідання маліжан відбулося у грудні при ЗОШ № 6 міста Мукачева, за участю творчої молоді з 6,13,11,7,20 шкіл, гімназії та ліцею. На засідання були запрошені Гаврош Олександр Дюлович – письменник, журналіст та Галина Миколаївна Малик – письменниця, редактор обласного видавництва «Закарпаття» м. Ужгорода.

Заняття відкрилось гімном школи. Всі присутні, прослухавши його, отримали завдання - створити слова і музику до маршу маліжан Мукачівського відділення.

....Дитячої газети «ГАЗЕТИЩЕ» Олександра ПАПЧЕНКО:

Здрастуйте, друзі!

Скоро Новий Рік! Саме час підводити підсумки! Підсумок перший - газета ГАЗЕТИЩЕ на нашому сайті працює. Нехай не так активно, як ми замислювали, але працює. Серію гідних фоторепортажів, чомусь ця рубрика особливо запала в душу нашим авторам, продовжив чудовий матеріал нашого постійного автора, юнкор Василя Малышко. Розповідь про кота Бенджамина, замітка katy.podhorska, анкекдоты і буриме - ось чим жила газета ГАЗЕТИЩЕ перші, можливо найважчі і важливі у своєму житті, дні-тижні-місяці.

Але відразу ж намітилися і перші проблеми! Дивно, але факт! Ті діти, що пишуть свої вірші і прозу і публікують їх в бібліотеці нашого сайту, зовсім не беруть участь в житті газети. Що це? Сором'язливість? Чи у дитей немає доступу до інтернету? Чи вони не можуть освоїти технічні прийоми публікації своїх матеріалів в ГАЗЕТИЩЕ? Треба розібратися! Особливо опукло ця проблема позначилася в буриме. У його українській версії. Оглушливий крик душі автора останнього восьмивірша так і залишився голосом волаючого в пустелі. Не знайшлося, сподіваємося, що доки, "юних Кобзарів". Ось і виникають резонні сумніви...

Нещодавно в нашому осередку МАЛіЖ в Сонячнодолинській СЗШ, завдяки підтримці заступника міського голови м. Судака Ермисалі Аблялімова та сільського голови с. Сонячна Долина Ігоря Стьопикова пройшов «круглий стіл». За яким зібралося 18 маліжан – представники фестивальної групи, яка 4 роки поспіль є учасницею фестивалю дитячої творчості «Рекітське сузір'я». Кожного разу були переможцями в номінації «сценічне мистецтво», одержували дипломи й грамоти, виборювали призові місця отримували цінні подарунки і навіть стипендії від Міжнародного благодійного фонду «Смолоскип».

В цьому році я втретє побував на фестивалі «Рекітське Сузір'я - 2010» на Міжгірщині, так що можу себе вважати досвідченим «маліжанином». Адже саме цього року я отримав посвідчення члена Малої Академії літератури і журналістики – подія відбулася під вечір на Купальському полі біля річки з мостом, де палала маліжанська ватра, а всі дівчата у вишиванках плели вінки з липневих квітів і трав, а хлопці-смільчаки перестрибували через ватру. Позаминулого року наша закарпатська делегація жила у готелі під Шипотом, у минулому – на міжгірській турбазі, а цього року – у гуртожитку ліцею. Звичайно, житловий номер не дуже вражав у порівнянні, наприклад, з 2008 роком. Але в цьому році всі делегації учасників (а це, здається, більш десяти областей України) проживали разом, і тому відбулося надзвичайно багато цікавих знайомств, пригод, подій і екскурсій.

В першу чергу я подружився з дев'яносторічним поетом з Чикаго Володимиром Коваликом, перекладачем сонетів Шекспіра Олесем Дудіним, які подарували мені свої книжки з незабутніми автографами, а також із Вільямом Ламптеєм, спеціальним кореспондентом з Гани, який вивчає дев'ять мов і здобуває третю освіту в Тернопільському медичному університеті. Вільяму двадцять шість років, він класний! Ще я подружився з його професійним перекладачем Зоряною, зі звертання до якої почалися мої знайомства. З ними була унікальна можливість попрактикувати англійську мову, (мені пощастило перекладати виступ Вільяма на сцені та коли він давав інтерв'ю журналістам) Навіть вечірні дискотеки, на котрих були багато дітей з різних куточків України, були надзвичайні, в цей час ми мали змогу ближче познайомитись, помінятися номерами телефонів та електронними адресами.

З першого дня перебування на Міжнародному фестивалі юних талантів "Рекітське сузір'я-2010" ми опинилися у полоні твочості й добра.

Я - Прутян Валерія. Мені вісім років і проживаю я в м. Теплодар Одеської області. Цього року я вперше брала участь у фестивалі «Рекітське сузір'я», де заспівала свою пісню «Літній подарунок». Пишаюсь тим, що мала нагоду познайомитися з друзями, що приїхали на цей фестиваль, побачити і почути прекрасні виступи талановитих юних маліжан. А ще я горджусь, що отримала друге місце і співала на Гала-концерті.

Я дуже щаслива, що відвідала гори Карпати, які подарували мені велику силу енергії та здоров'я від свіжого повітря та чистої джерельної води. Я вперше побачила високі гори, чудовий водоспад. Отримала велике задоволення від того, що на крісельцях підіймалася високо на верховину, де росли ягоди чорниці, які ми самі збирали і смакували ними. Багато цікавого я дізналася, відвідавши різні музеї.