Спочатку було Слово
 

Коментарі

Шановні користувачі! Зверніть увагу, що ви читаєте архівні сторінки МАЛіЖ.
Актуальні версії документів і свіжі новини ви можете побачити на новому сайті МАЛіЖ – за адресою academy-malig.info

Картинка

Найсвіжіші, найцікавіші новини, а також повідомлення, читай на інформаційній сторінці нашого ресурсу - на Голосі МАЛіЖа!

Третє засідання маліжан відбулося у грудні при ЗОШ № 6 міста Мукачева, за участю творчої молоді з 6,13,11,7,20 шкіл, гімназії та ліцею. На засідання були запрошені Гаврош Олександр Дюлович – письменник, журналіст та Галина Миколаївна Малик – письменниця, редактор обласного видавництва «Закарпаття» м. Ужгорода.

Заняття відкрилось гімном школи. Всі присутні, прослухавши його, отримали завдання - створити слова і музику до маршу маліжан Мукачівського відділення.

....Дитячої газети «ГАЗЕТИЩЕ» Олександра ПАПЧЕНКО:

Здрастуйте, друзі!

Скоро Новий Рік! Саме час підводити підсумки! Підсумок перший - газета ГАЗЕТИЩЕ на нашому сайті працює. Нехай не так активно, як ми замислювали, але працює. Серію гідних фоторепортажів, чомусь ця рубрика особливо запала в душу нашим авторам, продовжив чудовий матеріал нашого постійного автора, юнкор Василя Малышко. Розповідь про кота Бенджамина, замітка katy.podhorska, анкекдоты і буриме - ось чим жила газета ГАЗЕТИЩЕ перші, можливо найважчі і важливі у своєму житті, дні-тижні-місяці.

Але відразу ж намітилися і перші проблеми! Дивно, але факт! Ті діти, що пишуть свої вірші і прозу і публікують їх в бібліотеці нашого сайту, зовсім не беруть участь в житті газети. Що це? Сором'язливість? Чи у дитей немає доступу до інтернету? Чи вони не можуть освоїти технічні прийоми публікації своїх матеріалів в ГАЗЕТИЩЕ? Треба розібратися! Особливо опукло ця проблема позначилася в буриме. У його українській версії. Оглушливий крик душі автора останнього восьмивірша так і залишився голосом волаючого в пустелі. Не знайшлося, сподіваємося, що доки, "юних Кобзарів". Ось і виникають резонні сумніви...

Нещодавно в нашому осередку МАЛіЖ в Сонячнодолинській СЗШ, завдяки підтримці заступника міського голови м. Судака Ермисалі Аблялімова та сільського голови с. Сонячна Долина Ігоря Стьопикова пройшов «круглий стіл». За яким зібралося 18 маліжан – представники фестивальної групи, яка 4 роки поспіль є учасницею фестивалю дитячої творчості «Рекітське сузір'я». Кожного разу були переможцями в номінації «сценічне мистецтво», одержували дипломи й грамоти, виборювали призові місця отримували цінні подарунки і навіть стипендії від Міжнародного благодійного фонду «Смолоскип».

В цьому році я втретє побував на фестивалі «Рекітське Сузір'я - 2010» на Міжгірщині, так що можу себе вважати досвідченим «маліжанином». Адже саме цього року я отримав посвідчення члена Малої Академії літератури і журналістики – подія відбулася під вечір на Купальському полі біля річки з мостом, де палала маліжанська ватра, а всі дівчата у вишиванках плели вінки з липневих квітів і трав, а хлопці-смільчаки перестрибували через ватру. Позаминулого року наша закарпатська делегація жила у готелі під Шипотом, у минулому – на міжгірській турбазі, а цього року – у гуртожитку ліцею. Звичайно, житловий номер не дуже вражав у порівнянні, наприклад, з 2008 роком. Але в цьому році всі делегації учасників (а це, здається, більш десяти областей України) проживали разом, і тому відбулося надзвичайно багато цікавих знайомств, пригод, подій і екскурсій.

В першу чергу я подружився з дев'яносторічним поетом з Чикаго Володимиром Коваликом, перекладачем сонетів Шекспіра Олесем Дудіним, які подарували мені свої книжки з незабутніми автографами, а також із Вільямом Ламптеєм, спеціальним кореспондентом з Гани, який вивчає дев'ять мов і здобуває третю освіту в Тернопільському медичному університеті. Вільяму двадцять шість років, він класний! Ще я подружився з його професійним перекладачем Зоряною, зі звертання до якої почалися мої знайомства. З ними була унікальна можливість попрактикувати англійську мову, (мені пощастило перекладати виступ Вільяма на сцені та коли він давав інтерв'ю журналістам) Навіть вечірні дискотеки, на котрих були багато дітей з різних куточків України, були надзвичайні, в цей час ми мали змогу ближче познайомитись, помінятися номерами телефонів та електронними адресами.

З першого дня перебування на Міжнародному фестивалі юних талантів "Рекітське сузір'я-2010" ми опинилися у полоні твочості й добра.

Я - Прутян Валерія. Мені вісім років і проживаю я в м. Теплодар Одеської області. Цього року я вперше брала участь у фестивалі «Рекітське сузір'я», де заспівала свою пісню «Літній подарунок». Пишаюсь тим, що мала нагоду познайомитися з друзями, що приїхали на цей фестиваль, побачити і почути прекрасні виступи талановитих юних маліжан. А ще я горджусь, що отримала друге місце і співала на Гала-концерті.

Я дуже щаслива, що відвідала гори Карпати, які подарували мені велику силу енергії та здоров'я від свіжого повітря та чистої джерельної води. Я вперше побачила високі гори, чудовий водоспад. Отримала велике задоволення від того, що на крісельцях підіймалася високо на верховину, де росли ягоди чорниці, які ми самі збирали і смакували ними. Багато цікавого я дізналася, відвідавши різні музеї.

У найкращому куточку нашої мальовничої Україні на початку липня проходив VII Міжнародний фестиваль «Рекітське сузір'я», де я вперше брала участь. Цей фестиваль юних поетів та прозаїків, митців фото і малюнку, авторської пісні та сценічного мистецтва сподобався мені тим, що він відбувався у затишному, теплому і веселому колі доброзичливих людей. Кожен учасник цього фестивалю мав шанс довести людям і самому собі, що він чогось вартий і до чогось спроможний. Люди, з якими я познайомилась, були з різних куточків України і, навіть, з різних континентів – проте це не заважало, а навпаки сприяло цікавій розмові. Ми мали спільні теми для розмов і їх було безліч. У мене з'явилося багато нових друзів, з якими я хочу зустрітися наступного року, і все завдяки цьому фестивалю.

jarunkadmutryk

Юна поетеса із Львова Ярина ДМИТРУК виборола гран-прі на престижному Міжнародному фестивалі «Рекітське сузір'я-2010» юних поетів і прозаїків, митців фото і малюнку, журналістики, авторської пісні та сценічного виконання. Про визначну подію у творчому житті йдеться у її розповіді.

Цього року я вперше брала участь у Міжнародному фестивалі «Рекітське сузір'я-2010 в Міжгір'ї» у двох номінаціях і отримала призові місця. У номінації «Сценічне мистецтво» ми (М. Войтик, М. Плетньова, А. Давидова) за танець «Грушка-дичка» здобули перемогу та виступили на заключному Гала-концерті, а в номінації «Малюнок» маю третє місце...

Як струни арф дзвенять потічки,
А над вершинами блакить,
Цілує небо плесо річки,
І ліс замріяно шумить.

Чарівний краю! Йду до тебе
Із суєти та гулу міст.
Пливе хмаринка – білий лебідь,
Карпати тут – у повний зріст.

Вітай, уславлене Міжгір'я,
Всепереможну казку днів,
В ній сяє «Рекітське сузір'я»-
Талановитих дітей спів.

Хто у малюнку чи у фото
У прозі хто, чи у вірші...
Шукать в таланті треба золото,
А не лічить марні гроші.

Дзвенить у слові, в кожнім йменні,
У сонці скупана душа
І, загартована в натхненні,
У світ високий вируша.

Благословенний шлях в Карпати,
В країну Божої краси!
Будуть думки вічно гортати
Ті, Музою освячені часи.

Затверджую
Керівник МГДТО - ректор МАЛіЖ
Василь Тарчинець
8.07.2010 р.

Гран-прі. Дипломанти. Володарі почесних грамот. Учасники
VII Міжнародного фестивалю юних поетів і прозаїків, митців художнього фото,
журналістики, авторської пісні та сценічного виконання «РЕКІТСЬКЕ СУЗІРЯ-2010 в Міжгір'ї»