Спочатку було Слово
 

Коментарі

Шановні користувачі! Зверніть увагу, що ви читаєте архівні сторінки МАЛіЖ.
Актуальні версії документів і свіжі новини ви можете побачити на новому сайті МАЛіЖ – за адресою academy-malig.info

gerb ma kraina talantiv

ШКОЛА-МУЗЕЙ ЛІТЕРАТУРИ І ЖУРНАЛІСТИКИ ПРОСИТЬ ДОПОМОГИ У ТИХ, ХТО НЕ БАЙДУЖИЙ, АБИ ЗБЕРЕГТИ РІДКІСНІ ЕКСПОНАТИ

Із часу заснування школи-музею літератури і журналістики, що діє на громадських засадах у селі Рекіти, що на Міжгірщині, пройшло більше 10 років. Його ініціатори та засновники проводять цікаву історико-краєзнавчу роботу. Уже п'ятнадцять років продовжується історико-краєзнавча акція «Посадимо кущ калини з батьківщини заснування нашої творчої організації МАЛіЖ у містах та інших населених пунктах у яких діють літературно-мистецькі відділення та осередки Малої академії літератури і журналістики», тепер уже Міжнародної. Міжгірська калина росте на американській землі біля приміщення українського літературно-мистецького об'єднання у Чикаго, а також у Парижі, у прикордонних Мостиськах та княжому Львові...

Триває робота щодо вивчення рідкісних експонатів, які потрапляють до нашого музею. Є серед них чимало унікальних. Ось хоча б фотоапарат «Смена-8» – журналіста Георгія Гонгадзе... А ще концертний рояль до якого торкались пальці рук відомого композитора Анатолія Кос-Анатольського. Цей доволі рідкісний експонат дістався нам від львівських журналістів. Важко було знайти йому місце у крихітних приміщеннях музею. Але ж і не залишати його на вулиці?! Хотіли було передати цей безцінний інструмент Міжгірській музичній школі. Але тоді рекітський музей позбувся б дорогої реликвії. Гарна думка прийшла тамтешньому директору школи (на громадських засадах керівникові музею) Раїсі ТАРЧИНЕЦЬ – вона запропонувала перевести рояль до місцевої школи. Більше того – закріпили пильнувати за роялем саму старанну ученицю Іринку ГУБАРЬ, яка пише вірші і у майбутньому мріє стати вчителем музики, а хто знає може колись відомою поетесою чи композитором.

Маємо відзнаку від Українського Центру розвитку музейної справи, який започаткував програму підтримки музейних працівників до якої із самого початку долучився наш музей літератури і журналістики МАЛіЖ. Представлені нами аналітично-дослідницькі документи виявилися цікавими і за підсумками роботи ми удостоїлись диплома учасника. Така оцінка нашої скромної праці додає нам впевненості у тому, що ми робимо корисну справу і намагаємось привернути до неї чимало прихильників. Щоправда, їх не так вже й багато.

На наше прохання відкликнувся начальник закарпатської міліції генерал Юрій РАХІВСЬКИЙ – сприяв встановленню у всіх музейних кімнатах охоронно-пожежної сигналізації, за що ми йому дуже і дуже вдячні. Проте й досі невирішеною проблемою залишається виділення із обласного чи районного бюджету однієї ставки для музейного працівника, який би мав утримувати музейні приміщення у відповідному стані, проводити екскурсійну та методичну роботу. Наразі у музеї нараховується понад 500 експонатів, багато з них зберігається в музейному архіві. Не бракує також і охочих відвідати дитячу історико-літературну та журналістську оселю і навіть із-за кордону.

На превеликий жаль поки що немає такої змоги, бо приміщення колишньої Рекітської початкової школи, де зараз знайшов собі притулок музей літератури і журналістики напіваварійне – прогнила підлога і стеля, протікає дах. І що найгірше – за відсутністю коштів на встановлення опалення у музейних приміщення холодно і сиро у результаті чого можуть зіпсуватись безцінні історичні реліквії.

Звичайно, ініціатори та засновники школи-музею літератури і журналістики не білоручки. Вони самі провели косметичну побілку музейних приміщень, щоразу скидають сніг з даху взимку, а коли навесні та влітку йдуть дощі – рятують будівлю від потопу. Та все ж на одному ентузіазмі довго не протримаєшся. А тому благаємо небайдужих, допомогти нам у нелегкий час – зберегти безцінні експонати у рекітській музейній світлиці і зробите все можливе аби про них знало якомога більше людей. Найперше треба замінити дах, вікна і двері, підлогу, зробити опалення музейних приміщень. Цій будівлі біля 100 років, вона була споруджена чехами під час їх правління нашим краєм.

Кілька днів тому із проханням щодо збору коштів на ремонт даху школи-музею у Рекітах звернувся до директора Лісковецької школи Івана Гурдзана, вчителя Новоселицької школи, громадського активіста Володимира Рошка, депутата Міжгірської райради, завуча Голятинської школи Миколи Дерича, односельців Івана Ковача, Василя Поповича, проректора МАЛіЖ, депутата Закарпатської обласної ради Андрія Шекети. Слід зазначити, що ніхто із них не відмовився допомогти. Будемо й надалі інформувати Вас щодо подальших звернень та збір благодійних коштів, просимо долучатися, кошти на ремонт школи музею слід перераховувати за наступними реквізитами Громадська організація МАЛІЖ роз. рах 26000303711148 код ЄДРПОУ 26396685 МФО 312356 філія Закарпатського обласного управління Ощадбанку ТВБВ N10006/37 з поміткою для ремонту школи-музею МАЛіЖ.

Василь ТАРЧИНЕЦЬ, керівник громадської організації
«Міжнародна академія літератури і журналістики»,
ректор МАЛіЖ, письменник, заслужений журналіст України.