З 4 по 9 липня 2018 року в селищі Міжгір'я Закарпатської області відбувся ХV-ий міжнародний фестиваль юних поетів, прозаїків, митців художнього фото, малюнку, журналістики, електронних засобів масової інформації, авторської пісні та літературно-мистецьких композицій «Рекітське сузір'я – 2018», гаслом якого стали крилаті слова «Ми зернини в колосі твоїм, Україно!»
Мені дуже поталанило. Уперше взяв участь у такому фестивалі. Його учасниками були обдаровані діти України, переважно підлітки. Моїй поїздці сюди посприяв Ромський освітній фонд за програмою «Професійний розвиток».
Ініціатор та організатор фестивалю – громадська організація «Міжнародна академія літератури і журналістики», яка є асоційованим членом Міжнародного центру ЮНЕСКО.
На фестивалі вперше були присутні дорогі гості з далекого Азербайджану та м. Чикаго (США).
Насичений графік роботи постійно збирав учасників фестивалю на різнопланові конкурси. Слухалися творчі доробки юних митців. Оцінювали їх члени незалежного журі. Звітували юнаки і дівчата перед численними слухачами, керівниками відділень, пересічними громадянами, місцевим населенням, яке захоплено слухало, дивилося, знімало на відео та фотографувало все побачене на авансцені. Ніхто з присутніх не залишився байдужим, бо виступ кожного колективу чи окремого учасника мав свою тематику, образне вираження, цікавий, захоплюючий і неповторний зміст.
У вільні години учасники фестивалю спілкувалися, обмінювалися досвідом, брали участь у майстер-класах з поезії, прози, журналістики, прикладного образотворчого та декоративного мистецтва (із глини навчилися робити декоративні тарілки, які стали сувеніром, виготовленим власними руками, і окрасою оселі юних декораторів).
Сумна звістка про трагічний випадок на рівненському полігоні, де 6-го липня загинули офіцер та двоє бійців з Ужгородщини і Перечинщини, а дев'ятеро отримали важкі поранення, знайшла сумний відгук у наших серцях. У жалобі перебувала не лише Україна, але й наше фестивальне містечко. А ввечері в кафе «ZIP» львівське відділення «Літери ЛЕВА» (художній керівник Ольга Парчевська) здійснило постановку вистави за мотивами твору Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц».
Протягом усіх фестивальних днів працювала радіостанція «Червона калина» імені Августина Волошина. Висвітлювалися фестивальні будні. Інтерв'ю давали поетеси Ангеліна Оборіна зі Львова, Марія Войтик з Одеси, Ірина Гармасій з Ужгорода, директор Міжгірського професійного ліцею Василь Маринець, гостя з Чикаго, внучка вже покійного фундатора і засновника першого фестивалю Володимира Ковалика Мар'яна Гриців.
Диктор, керівник Виноградівського відділення Марія Конкіна провела презентацію нового літературно-художнього видання «Повертаю додому» червоноградського автора, волонтера численних відряджень на гарячий схід держави Ігоря Даха.
Незабутнім і насиченим став екскурсійний день. Автобусами поїхали до Синевирського парку, піднялися на гору Озерну, вийшли до Синевирського озера, яке вважається одним із семи природних чудес України. У народі воно названо Морським оком. З висоти пташиного польоту видно його зіницю – острівець, а довге смерекове віття створює враження його казкових вій. Потім ми поїхали в Долину вовків. У вольєрах вигулюють три популяції хижаків: полярного, сірого та канадського. Нам розповіли про умови життя, догляд та харчування цих невибагливих мешканців лісів різних широт. Ми зробили знімки з хижаками і залишилися дуже задоволеними цим візитом.
Далі наш шлях простягався до реабілітаційного центру бурих ведмедів. Ці хижаки одні з найбільших на суходолі, і зустрічаються вони не лише в гірській, лісостеповій, але навіть в степовій зоні України та вздовж кордону сусідніх держав – Словаччини, Польщі та Румунії. На сьогодні на території Центру, що займає площу 12 гектарів, нараховується 25 особин ведмедів.
Опісля автобуси поїхали у високогірне село Колочаву. У музеї-сканзені своїх 10 музеїв та 20 пам'ятників визначним постатям: Іванові Франку, Роману Шухевичу, Сидору Ковпаку, Тарасові Шевченку, європейцям – автору «Верховинської акції» ірландцю Едмунду Екану, чеському письменнику-класику Іванові Ольбрахту, будителю слов`ян отцю Олександрові Духновичу та іншим.
Та найщасливішим для мене став день, коли пройшла презентація моєї другої книги «Щоденник молодого рома-мандрівника». Її підготувала і провела незмінний керівник Виноградівського відділення Марія Конкіна. У присутніх презентація викликала жвавий інтерес. Усім гостям фестивалю, керівникам відділень були подаровані 60 примірників книг з автографами самого автора.
Закінчення фестивалю припало на 8 липня. За оцінками журі у всіх номінаціях були визначені переможці, яких нагородили Гран-прі, дипломами I, II та III-го ступенів, грамотами, чотирьох відзначено грошовими преміями. За успішну підготовку й проведення фестивалю всіх керівників державних структур, відділень, благодійників і меценатів, які сприяли успішному проведенню фестивальних днів, було теж відзначено.
Благодійний фонд «Сумна квітка», який на фестивалі представляла його працівниця Олена Кругликова, всім відділенням зробив символічні подарунки. Очільник громадського товариства міжгірців в Ужгороді Андрій Сербайло виділив на кожне відділення по примірнику рідкісного видання, присвяченого Міжгірщині та її минулому. На Виноградівщину ми повертаємося з 25-ма дипломами різних ступенів, Почесними грамотами Володимира Ковалика, грамотами ректора МАЛіЖу та золотою медаллю «За особливі заслуги в журналістиці».
Своїм полум'яним виступом роботу фестивалю завершив ректор Міжнародної академії літератури і журналістики, голова вченої ради та ректорату, письменник, заслужений журналіст України, герой козацтва України і заступник голови правління Міжнародного центру ЮНЕСКО Василь Тарчинець:
– У 2019-му році, за будь-яких умов проведемо 16-ий Міжнародний фестиваль. На прохання азербайджанських друзів, він проходитиме під гаслом «Під одним небом живемо».
Найбільше мене вразили слова Василя Федоровича, який наголосив, що заради талановитих дітей України працюватиме до останнього подиху та удару серця. Цій мудрій людині виповнилося 70. Його силі та енергії, прагненню та натхненню творити добро заради прийдешніх часів можуть позаздрити й молоді.
Усі, хто виступав зі сцени на закритті фестивалю, наголосили, що «Рекітське сузір'я» – це не просто фестиваль, а насамперед можливість проявити себе, відкрити світові даний Богом талант. Це не лише відпочинок у мальовничих місцях Міжгірщини та обрамлених смерековими лісами Карпатах, а щось набагато більше й важливіше. Це – можливість для юних поетів, прозаїків, драматургів, казкарів, фотографів, художників і журналістів вдосконалюватися, далі сміливо йти дорогою своїх мрій і бажань, що колись принесуть Україні світову славу і визнання.
Микола Бурмек–Дюрі, молодий ромський літератор,
магістр права, заступник голови правління
громадської організації «Романо Дром»
