ОСЯГАЮЧИ СЛОВОМ ЦЕЙ СВІТ
Юна червоноградка Олена Федюра у липні стала третім лауреатом премії ім Наталки Петренко, отримала перший приз відомого міжнародного фестивалю «Рекітське сузір'я» у номінаціях «поезія» та «проза» з рук заступника Голови правління Міжнародного центру ЮНЕСКО, ректора Міжнародної Академії літератури і журналістики, генерального директора фестивалю Василя Тарчинця (на фото).
Олена – донька шахтаря, електрослюсаря підземного дільниці ВіТБ Віталія Федюри з шахти «Відродження», перейшла у 6(10) клас Червоноградської гімназії. Неодноразово зустрічаючи дівчину на численних творчих заходах літературно-мистецького об'єднання «Третій горизонт», Червоноградських міської центральної та дитячої бібліотек, а її твори – у місцевих альманахах, з цікавістю спостерігала: чи розкриється цей талант або ж вірші та проза так і залишаться черговим дитячим захопленням? Проте тендітна білявка з блакитними очима шостий рік поспіль настійливо займається у місцевому відділенні МАЛіЖу й готує до друку вже третю книгу. Опікується літературним даром Олени відомий червоноградський майстер слова, колишній шахтар Ігор Дах.
Улюблений автор Олени – Ліна Костенко. Також читає твори своїх однолітків, які розміщуються на відповідних сайтах в інтернеті. Свої ж твори розміщує на Червоноградському парафіяльному сайті церкви Св. Йосафата та на сайті «На всі 100%» бібліотеки для дітей. За активну участь у роботі сайту МАЛІЖу отримала цьогоріч на «Рекітському сузір'ї» також і грошову премію ім. Наталії Петренко.
– Пишеш, притримуючись з певного плану чи тільки коли прийде натхнення? – запитую у дівчини.
– Чекаю натхнення, – усміхається вона. – Але все почуте і побачене рано чи пізно переплавляється у якісь рядки – іноді поетичні, іноді прозові. Багато гострих емоції викликають події останніх років в нашій державі і війна, що точиться уже четвертий рік. Окрім того, хочеться розібратися у собі, своїх внутрішніх переживаннях.
– Як ставляться до твого захоплення батьки?
– Тато колись і сам писав вірші, тому гаряче підтримує, а мама пишається мною. Моя сім'я - мої перші слухачі та критики.
– Чи не почуваєшся «білою вороною» серед однолітків?
– Тяжко сказати. Є друзі, які з задоволенням цікавляться моїми творчими справами, є ті, кому просто все одно й ті, хто вважають, що в мене «зіркова хвороба», бо я активно приймаю участь у шкільному житті, танцюю в ансамблі «Веселинка», намагаюся спілкуватися з відомими поетами та письменниками нашого міста. Такі події як «Рекітське сузір'я» – це ковток чистого повітря для мене. Там я зустрічаюся з справжніми товаришами, людьми, які розуміють мене. А під час навчального року двічі на місяць зустрічаюся у дитячій бібліотеці з іншими творчими школярами та керівником відділення МАЛіЖу Наталею Кічун-Лемех, де обговорюємо свої свіжі твори, на ходу редагуючи їх.
Олена Федюра вже двічі займала призові місця на конкурсі ім. Володимира Дроцика – у 2013 році здобула диплом ІІІ ступеня за поетичну збірку «Весняний спів», а у 2016-му ставала лауреатом за прозовий твір – дитячий детектив «Моріку і Банку». Цьогорічний тріумф на відомому літературному фестивалі, безумовно, додав дівчині наснаги до творчості. Маючи досить реалістичний погляд на життя, розмірковує над майбутньою професією і схиляється до факультету журналістики. Але як би там не склалося життя, хочеться щиро побажати Олені, щоб дарований Господом дар розвивався у творчій праці, а у культурному просторі України на повну силу зазвучав новий сильний голос дівчини з Червонограда.
Марія ЛУЦЕНКО
(Газета «Гірник». - Червоноград, 2018. - №13-14).
Подано: Прес-служба Червоноградського відділення МАЛіЖ
