Спочатку було Слово
 

Коментарі

butsek olja1jpg

Дорога до Міжгір'я вилася поміж струнких смерек та синьооких гірських вершин. Перед моїми очима розливалася бурхлива гірська річка. Серпанковим світанком привітно зустріло нас, МАЛіЖан, чарівне Міжгір'я та гостинний, доброзичливий Василь Федорович з Ганною Кінаш.

Найбільше щастя для творчої дитини – відвідати «столицю» країни юних талантів – МАЛіЖ. Безмежно рада, що мальовниче Міжгір'я вже вшосте гостинно зустріло мене теплими обіймами ласкавого сонечка та найкращого у світі ректора.

Тільки ми поселилися, нас одразу ж запросили здійснити поїздку на батьківщину МАЛіЖ – в село Рекіти – до колишньої початкової школи, нині офісу МАЛіЖ та першого в Україні дитячого музею літератури та журналістики. І ось ми біля пам'ятного хреста на честь видатного громадського міжнародного діяча, Почесного Академіка, Почесного жителя Рекіт, Героя Козацтва України, двомовного поета Володимира Ковалика, на творах якого навчається вже багато поколінь. Отець Іван освятив хрест і провів панахиду. Споминами про видатну творчу постать поділилися Василь Федорович Тарчинець, Тетяна Іванівна Балагура. Хвилюючим був виступ Мар'яни Гриців, внучки Володимира Ковалика, яка прилетіла із Чикаго в Україну. Я була окрилена та щаслива, бо мені теж надали слово.

Відвідавши батьківщину МАЛіЖ, ми спільно із ректором Василем Тарчинцем перегорнули чимало цікавих сторінок минувшини.

butsek olja

Незабутня вечеря просто неба, дружнє спілкування – і ось уже зірочки всміхаються нам із закарпатського неба.

Настав ранок. Грайливі промінчики сонечка розбудили мене і сповістили про початок нового дня. Сьогодні відкриття ХV Міжнародного фестивалю «Рекітське сузір'я» та V Моста Миру. Я разом із високоповажними гостями урочисто розрізала стрічку Миру, а Василь Федорович запалив ватру. Коли спалахнула перша іскра, багаття піднялося до небес – і талановита юнь поєдналася у сузір'я. Безмежна любов ректора до дітей об'єднала на Закарпатті не лише всю Україну, а й закордоння, а саме представників Азербайджану. Навколо ватри ми співали українські пісні, Василь Федорович урочисто посвячував у МАЛіЖани представників з різних куточків нашої держави.

Усі учасники фестивалю здали свої творчі доробки на розгляд компетентного журі. Ми проводили репетиції, адже завтра конкурс.

Наступний день був присвячений виступам делегацій у номінаціях «Літературно-мистецька композиція» та «Авторська пісня». Цьогорічне гасло фестивалю – «Ми зернини в колосі твоїм, Україно!». Червоноградські МАЛіЖани гідно виступили із літературно-мистецькою композицією. Наші старання виявилися не марними, адже недарма ми наполегливо готувалися. Забігаючи наперед, скажу, що у нас найвища нагорода – Гран-прі! Цього ми досягли завдяки зусиллям Олександра Бойка, Андрія Бучека, Анастасії Бочковської, Аліни Сидорик, Олени Федюри та моїм, Ольги Бучек. Але це ще не все. Уже вп'яте я брала участь у номінації «Авторська пісня». Цьогоріч виконала пісню «Моя Україна» – і знову приємний сюрприз – усі члени журі виставили максимальний бал. У мене гран-прі! Це був день, сповнений приємних вражень та емоцій.

butsek 0lja2jpg

Фестиваль «Рекітське сузір'я» не лише творчий конкурс, він дарує безліч позитивних емоцій та спогадів. Отож сьогодні екскурсійний день. Ми відвідали Національний природний парк «Синевир», де, загадавши бажання, обійшли навколо озера, милувалися красою неперевершених краєвидів. Потім побували в реабілітаційному центрі бурих ведмедів та в долині вовків. Наступною сходинкою стало село Колочава, де є 10 музеїв просто неба. Увечері ми познайомилися з молодим ромським письменником Миколою Бурмек-Дюрі, який презентував для нас свою книгу «Щоденник молодого рома-мандрівника», відвідали майстер-клас поета Ігоря Даха. Його неперевершені поезії зернами мудрості закарбувалися в нашій пам'яті. Опісля на горі Кичера-вулична сиділи біля вогнища, насолоджувалися зоряним небом і хвойним ароматом, ласували печеним салом і спілкувалися.

Неймовірно швидко промайнули фестивальні дні. Сьогодні гала-концерт, нагородження. Але з самого ранку на МАЛіЖан чекав приємний сюрприз. Ми мали нагоду прийняти вітання та поспілкуватися з поважними людьми, друзями не лише з різних куточків нашої Батьківщини, але й з-за кордону в телефонному та скайп режимі. Щиро вдячна за ці приємні миті Василеві Федоровичу Тарчинцю та Людмилі Василівні Райчук. У післяобідню пору відбулася подія, на яку всі конкурсанти чекали з нетерпінням. На сцену почергово запрошували переможців у кожній номінації. На фестивалі я вшосте і, мабуть, тому й брала участь у шести номінаціях. Дякую Богові та членам журі, адже мої старання не були марними. Тішуся, що здобула гран-прі в номінації «Авторська пісня» за пісню «Моя Україна», ІІ місця у номінаціях «Поезія» та «Проза», ІІІ місця в номінаціях «Журналістика» та «Художнє фото». Наші червоноградські МАЛіЖани постаралися та вибороли гран-прі в номінації «Літературно-мистецька композиція».

Сумно було на душі, коли закривали фестиваль. За ці п'ять днів ми здружилися, стали великою родиною. Мені не вистачатиме густого ранкового туману, аромату гірської свіжості, струнких смерічок і творчого запалу нашого ректора Василя Федоровича.

Я з нетерпінням чекатиму на фестиваль «Рекітське сузір'я - 2019»! До нових зустрічей у Міжгір'ї!

Ольга БУЧЕК, учениця 10 класу ЧЗШ №1, слухач МАЛІЖу

Коментарі  

Маркіян Лехман
+1 #1 Маркіян Лехман 18 серпня 2018
Тут справді цікаво жити і творити!

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.