Спочатку було Слово
 

Коментарі

kowaluk saity

На маліжанську адресу надходять прозові і поетичні твори-присвяти великому другові талановитих дітей Володимиру Ковалику. На цьогорічному фестивалі його учасники та гості, разом з онукою Мар'яною Гриців, вшанували хвилиною мовчання дорогого нам і незабутнього Володимира Ковалика, а у Рекітській церкві відбулася служба Божа за упокій цієї визначної людини.

Правління МАЛіЖ цей рік оголосило - роком Ковалика. У всіх осередках, відділеннях-філіях МАЛіЖ вивчають творчість відомого українського та американського поета.

Важко змиритися з тим, що серед нас немає нашого Почесного Президента, який до кінця свого життя переймався проблемами нашої Академії та Міжнародного фестивалю "Рекітське сузір'я". Ми ніколи не забудемо Вас, дорогий Володимире Михайловичу. Нехай українська земля Вам пухом буде!

Василь ТАРЧИНЕЦЬ,
голова Правління громадської організації-ректор МАЛіЖ,
головний редактор всеукраїнської газети для школярів та юнацтва "СУЗІР'Я ФЕСТ",
письменник, заслужений журналіст України.

 

ПОЛЕТІВ У ЗАСВІТИ СИВИЙ ЛЕЛЕКА…

Пройшов уже рік, як під тужливий прощальний клекіт журавлів назавжди відлетів у вирій наш "сивий лелека", який більше 20-и років щовесни, долаючи тисячі миль, прилітав у Львів, а восени знову повертався до Чикаго. Так жив. Бо був вірним і відданим сином двох батьківщин - Америки і України.
Народився в США в родині українських емігрантів і з молоком матері всмоктав незрадливу любов до далекої прекрасної України. Там, в Чикаго, пролетіло його щасливе безхмарне дитинство. В 15 років батьки привезли юне обдарування на Галичину для досконалого вивчення української мови. Друга Світова війна перешкодила родині повернутися до Чикаго. Та все ж останні 25 років свого легендарного життя він прожив в США. Там, в колі родин люблячих доньки Ольги та сина Ярослава почувався щасливим, відчуваючи гордість бути громадянином найдемократичнішої країни світу, країни ідеалів і мрій, які здійснюються.
Його творчий спадок налічує 18 книг поезії та прози на англійській та українській мовах.
Все своє життя цей ясночолий чоловік самовдосконалювався, багато читав, вивчав іноземні мови. Добре володів 6-ма мовами, що давало можливість перекладати вірші відомих зарубіжних поетів та спілкуватися з друзями з інших країн.
За свій непересічний талант і плідну громадську діяльність був визнаний і в США, і в Україні.
Володимир Ковалик був членом Міжнародної спілки поетів Америки, Міжнародної асоціації баталістів і мариністів, членом Національної спілки письменників України, Української асоціації письменників.
А останньою його любов'ю була Міжнародна Мала Академія Літератури і Журналістики (Асоційований член ЮНЕСКО), Почесним Академіком якої він був, де всі свої сили і досвід щедро віддавав молодому творчому поколінню українців. За активну діяльність у героїко-патріотичній роботі серед школярів та юнацтва заслужено став Героєм Козацтва України.
Його нагороджували, про нього писали, знімали документальні фільми, а Він, завжди привітний і лагідний, доброзичливий і усміхнений, пройшовши довгу дорогу страждань, скромно ніс свій лавровий вінок, даруючи людям щире серце і добре слово...
За ініціативи ректора МАЛіЖу Василя Тарчинця на Закарпатті в селі - батьківщині МАЛіЖу та перших фестивалів на Коваликовому полі - Рекітах, Почесним жителем якого Поет був, встановлено на подвір'ї музею МАЛіЖ, колишньої майже столітньої початкової школи, хрест пам'яті, а також засновано премію ім. Володимира Ковалика переможцю в номінації "Проза" на щорічному фестивалі дитячих талантів "Рекітське сузір'я".
5 вересня родина Володимира Ковалика, його друзі, сусіди, шанувальники зустрінуться в селі Підгірне під Львовом, щоб помолитися за упокій Душі Великого Поета, покласти квіти та запалити свічки на його могилі.
Пам'ять про прекрасну Людину буде завжди жити в серцях українців. Спи спокійно, дорогий наш Друже.

Ольга ЦАРИЦАНСЬКА,
поетеса, член Національної спілки журналістів України,
заступник головного редактора газети "СУЗІР'Я ФЕСТ"

 

На роковини світлої пам'яті
Почесного президента Міжнародного фестивалю юних талантів "Рекітське сузір'я", Почесного академіка МАЛіЖ, Героя Козацтва України Володимира КОВАЛИКА,
Почесного жителя села Рекіт, Міжгірського району Закарпатської області

Похилились в зажурі смереки
І шепочуться віттям своїм.
І ридають трембіти здалеку –
У пам'яті будете вічно живим.
Великий слід для маліжан лишили.
Пішли достойно в небуття.
Ви стільки всім добра зробили,
Що вам не буде забуття.

Ангеліна ОБОРІНА,
проректор і Почесний академік МАЛіЖ, поетеса,
член Національної спілки журналістів України

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.