Спочатку було Слово
 

Коментарі

Творча майстерня

Заходьте, будь ласка, не затримуйтеся. Ви знаходитеся не просто в школі, чи у класі, а у справжній творчій майстерні юних літераторів і журналістів, митців фото і малюнку та авторської пісні. Старанно відвідуючи нашу майстерню, навчитеся писати інформації, репортажі, замальовки, новели, оповідання, вірші, опануєте іншими газетними та літературними жанрами. А допомагатимуть вам у цьому відомі літератори й журналісти.

Є у наших планах запросити для роботи у нашій творчій майстерні знаних в Україні та поза її межами художників, фотомайстрів, композиторів, міжнародних оглядачів та спортивних коментаторів.

Під час проведення такого своєрідного творчого, віртуального, дистанційного навчання будемо використовувати уже набутий досвід і йти далі аби всім нам плідно і результативно працювати на творчій ниві – збагачувати нашу духовну і творчу скарбницю новими надбаннями.

Нехай таланить!

З роси вам і з води, шановне маліжанське товариство! Знову з вами я  – поціновувачка ваших творів і Головний Комісар По Ліквідації Філологічної Неграмотності Олександра.

literator1

А це означає, що вже вкотре наш онлайн - клас привітно запрошує на заняття. Цього разу воно буде особливим. Уже в травні для багатьох талановитих літераторів і журналістів останній раз пролунає шкільний дзвоник. Світ професій такий різноманітний! Обрати саме свою – то справа не з легких. Хтось «побачить» себе вчителем - україністом, хтось – подасть документи на факультет журналістики, хтось забажає крокувати перекладацькою стежиною. Але обов’язково знайдуться серед нас і такі сміливці, які отримають кваліфікацію фахівця літературної творчості.  Про них сьогодні й поговоримо

Доброго дня, дорогі друзі, великі й малі маліжани й маліжанки!

osin-do-maystНовий навчальний рік разом із першими пожовклими листочками постукав до наших осель.  Нехай він буде щедрим на приємні несподіванки й нові знання, на заслужені перемоги й творчі звершення, на щирих людей і добрі слова. 

А зараз вже час задзвеніти срібному дзвонику в нашому онлайн-класі й розпочати й наш - маліжанський - навчальний рік.

3karty

З роси й води, шановне маліжанське товариство!

Вже незабаром над карпатськими полонинами піднімуться дими від фестивальних ватр і гори сповняться щасливим дитячим сміхом, сповіщаючи про початок ювілейного фесту "Рекітське сузір'я - 2013".Тож сьогодні в нашому онлайн-класі ми вирішили поговорити про розваги київської молоді ХІХ століття.

kopy alexandra 3

Доброго дня, дорогі маліжани й маліжанки!

Після тривалої перерви, ніби первоцвіт, що прокидається від зимового сну, продовжує свою роботу наш творчий онлайн-клас "ЛІКНЕП". Цього разу ми з вами розглянемо кілька цікавих і неординарних прикладів слововживання в українській мові.

І перший наш "гість" - слово "білизна". На нього можна натрапити, читаючи ось таке : "Володько визирнув у вікно й на мить замружився. Його засліпила чарівна білизна снігу". На перший погляд усе чудово. Якби не одне "але". Зробімо переклад цього речення російською мовою. "Володька выглянул в окно и на секунду зажмурился. Его ослепила сказочная белизна снега". Отож, наша "білизна"  - це не що інше, як невдала калька з російської мови. Українська мовна норма знає чудові відповідники цьому слову - білина, білість, білота. "Старий повів незрячими очима, в яких навік запанувала білота. Дивна була його сліпота - не чорна, а біла, майже сива, як ранковий туман". У свою чергу, слово "білизна" з наголосом на другому складі  позначає спідній одяг ( "Дорога шовкова білизна була Євгенчиною слабкістю") та вид риби, яка в російській мові називається чудернацьким словом "жерех" ("Вода була такою прозорою, що можна було побачити  лискучу спину товстої білизни"). Не плутаймо!

ПОЛОЖЕННЯ
про літературний конкурс учнівської та студенської молоді МАЛіЖ

Феноменальне за своює суттю явище "діти пишуть для дітей" у контексті сучасної української літератури продовжує залишатися terra incognita (себто, землею незвіданою). Дійсно, пройшло не так багато часу, коли ще сама література для дітей перейшла з ряду митецьких забавлянок в когорту важкої праці на літературній ниві. Попри те, маю надію, що статус цей тимчасовий і введення проблеми дитячого письма для дітей в науковий обіг - то лише справа часу.

Особливо цінним видається творча діяльність дитини на фоні стрімкої технологізації та глобалізації нашого повсякденного життя. Книга з предмету розвиваючого мову й, насамперед, мислення перетворються на елемент гри, втрачаючи при цьому первинне призначення. Стрімко знижується культура роботи споживача (та й автора) з текстом. Але, менше з тим.

Ви ще не знаєте що таке гуня, джерга і де їх виробляють? Тоді не гайте часу завітаємо разом із вами у верховинське село Річка, що на Міжгірщині.

altalt

alt

Збірку «Абеткове намисто» підготували учні Полтавського навчально-виховного об'єднання № 14, члени літературно-мистецької студії "ЖАР-Птиця" під керівництвом літературного редактора, учителя вищої категорії Полтавського НВО №14 Ірини Кислої яка представляє доробок юних літераторів Полтавщини у нашій творчій майстерні.

Увага!

alt

Продовження уроку у творчому класі "Лікнеп", який веде наш літературний редактор і оглядач,
модератор сайту МАЛіЖ Олеся ВАСИЛЕНКО

Максим Струк – один з найяскравіших представників сучасної талановитої молоді. Заняття фотографією успішно поєднує з заняттям плаванням та навчанням в Кузнецовській гімназії.

altДосягнення:

-  перше місце в номінації фотографія у літературно-мистецькому конкурсі (в рамках екологічного двомісячника «Зелений паросток майбутнього»);

- перше місце в міському гуманітарному конкурсі «Космічні фантазії»;

- третє місце в національному турі міжнародного дитячого екологічного форуму «Зелена планета» в номінації «Еко - об’єктив» (місто Київ);

- на міжнародному фестивалі юних поетів і прозаїків, митців фото і малюнка, авторської пісні «Рекітське сузір’я» був нагороджений за особливі успіхи у літературно-мистецькій діяльності МАЛіЖ почесною грамотою Героя Козацтва України, почесного академіка, Почесного Президента Володимира Ковалика;

- нагороджений грамотою управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, за перемогу у конкурсі фотографій в рамках міського етапу Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Молодь обирає здоров’я».


- Максиме, розкажи, будь ласка, трохи про свою сім’ю, дитинство. Можливо, згадаєш найяскравіший спогад з дитинства?

- В сім’ї нас четверо: я, тато Саша, мама Світлана та маленький братик Захар, якому зараз 5 років.

В дитинстві я був розбишакою, часто любив побешкетувати. Найяскравіші спогади дитинства - це враження, які залишились після поїздки з сім’єю на море.


- Чому ти став займатися фотографією? Що підштовхнуло до цього, і коли саме ти виявив у собі такі здібності?

- Взагалі я захопився фотографією ще в дитинстві, тоді в основному знімав батьків, на старенький колишній фотоапарат «Зеніт».