Спочатку було Слово
 

Коментарі

Шановні користувачі! Зверніть увагу, що ви читаєте архівні сторінки розділу МАЛіЖ, який працював тут з 2009 року по 2019 рік.
Актуальні версії документів і свіжі новини ви можете побачити на новому сайті МАЛіЖ – за адресою academy-malig.info

Творча майстерня

Заходьте, будь ласка, не затримуйтеся. Ви знаходитеся не просто в школі, чи у класі, а у справжній творчій майстерні юних літераторів і журналістів, митців фото і малюнку та авторської пісні. Старанно відвідуючи нашу майстерню, навчитеся писати інформації, репортажі, замальовки, новели, оповідання, вірші, опануєте іншими газетними та літературними жанрами. А допомагатимуть вам у цьому відомі літератори й журналісти.

Є у наших планах запросити для роботи у нашій творчій майстерні знаних в Україні та поза її межами художників, фотомайстрів, композиторів, міжнародних оглядачів та спортивних коментаторів.

Під час проведення такого своєрідного творчого, віртуального, дистанційного навчання будемо використовувати уже набутий досвід і йти далі аби всім нам плідно і результативно працювати на творчій ниві – збагачувати нашу духовну і творчу скарбницю новими надбаннями.

Нехай таланить!

lesjatanaskowa

Чимало маліжан прагнуть стати радіожурналістами. На їх прохання у нашій майстерні ми публікуємо одну із радіопередач, підготовленою до ефіру редактором дитячих радіопрограм та ведучою першої програми Національного радіо України Олександрою Танасковою.

Як наголошує пані Олександра, в роботі над радіопередачею слід дотримуватись певних правил.
По-перше, теми, які порушуються у радіопрограмі, повинні бути зрозумілі і актуальні кожному юному слухачеві;
По-друге, рейтинг програми залежить від її учасників, які можуть цікаво і аргументовано висловлювати свою думку.
По-третє, слід враховувати особливість радіо жанру, тобто музичне оформлення радіопередач, використання шумів і звуків, які допомагають створити ефект присутності ( особливо це стосується репортажних сюжетів).
По-четверте, легко і невимушено володіти українською мовою. На радіо вона дуже схожа на розмовну. Ведуча говорить так, ніби звертається не до мільйонної публіки, а до одного-єдиного слухача. Це викликає довіру  і бажання слухати.
І, якщо хочете, п'ятим і, мабуть, головним пунктом є такий – програма повинна бути цікавою. Такою, над якою хочеться розмірковувати навіть після того, як вона скінчилася. 

Ці поради дуже умовні, бо, мабуть, неможливо дати пораду на підготовку радіопрограм у цілому. Цього можна досягти тільки, працюючи пліч-о-пліч з конкретним журналістом.
Я щиро зичу вам натхнення, терпіння і журналістською сміливості. Дерзайте!

Ольга КЕЛЬБАС, заступник керівника Іршавського районного відділення МАЛіЖу, керівник літературно-мистецького осередку Білківської ЗОШ І-ІІІ ст.
Саме  до такого напрямку діяльності із юними літераторами і журналістами хочу привернути  увагу громадських викладачів, керівників літературно-мистецьких осередків у школах, інших навчальних закладах, керівників районних, міських та обласних відділень нашої дитячої громадської творчої організації «Мала Академія літератури і журналістики».
    Маю надію, що мої консультативно-методичні поради сприятимуть розкриттю талантів юних обдарувань, підготовки до обраної  ними професії – журналіста.
Прислуховуючись до відомої поради Конфуція: «Скажіть мені і я забуду, покажіть – запам’ятаю, дайте можливість обговорити і я зрозумію…». Саме виходячи із таких позицій мені хотілось би обговорити, разом з вами актуальну проблему, якій на мій погляд, приділяється недостатньо уваги.

Від літературного редактора і рецензента нашого сайту Олесі ВАСИЛЕНКО.

Друзі! Всім вам хоч раз у житті доводилося писати репортаж. Ну хоча б, наприклад, до шкільної стінівки.
Переконана, що у вас все файно виходило. А для того, щоб все було  ще краще, давайте нагадаємо 10 порад для написання гарного репортажу.

Отримавши літературно-дослідницькі нотатки від керівника відділення МАЛіЖ в Одеській області Марії ВОЙТИК та її вихованців,  ми довго роздумували над тим у якому розділі розташувати творчий доробок наших юних колег. І дійшли висновку, що тільки у "Творчій майстерні", бо наша мова - основа і фундамент України. Саме про це йдеться у вступному слові Марії Войтик, а вірші юних поетів яскраве тому підтвердження.

Прозову мініатюру Людмили Рубцової із Полтави аналізує наш літредактор, критик-рецензент Олеся Василенко із Києва. Сподівааємося, що до її порад прислухаються й інші автори, які відвідують нашу творчу майстерню і парацюють у прозовому жанрі.

«Востаннє обертається й шепоче: «Прощавайте!»

Так закінчується твір Люди Рубцової «Прощання». Ці слова шепочуть потріскані, вкриті смагою вуста літньої жінки, коли вона вицвівшими очима дивиться на шлях, по якому простують її діти. І все було б ідилічно й сентиментально, якби, до слова, діти приїхали на гостину до старенької матері й оце від'їжджали, щоб навідатися на наступні свята.

Мініатюру аналізує письменник Олександр Папченко

 Привіт, дітлахи! Сьогодні ми з вами аналізуватимемо твір Лізи Вигузової "Машка і Дощ". Ліза написала його, ще будучи шестикласницею. А ще Ліза бере  участь у роботі літературного гуртка "Фламінго",  детальніше про який можна прочитати на сторінці нашого сайту в рубриці "Дитячі клуби".
Отже, за встановленою традицією прочитаємо твір, який будемо розбирати, аби  мати уявлення, про що йтиме мова. Читаємо:

 Мініатюру аналізує письменник Олександр Папченко

Привіт, діти. Сьогодні ми розглядаємо мініатюру Апарцева Артема «Вiдкритя вимагає жертв». На час написання твору Артемові було 14 років. А ще він - член літературного клубу «Слово» (м. Єкатеринбург).

Спочатку прочитаєм саму мініатюру, щоб розуміти, про що мова. Отже, читаємо: