Над цією проблемою розмірковує Марія ВОЙТИК, керівник Одеського відділення Малої Академії літератури і журналістики.
З давніх-давен в українській календарно обрядовій творчості велику пошану мало народження нового Сонця, Нового Року і пов’язані з цим найліпші побажання. З прийняттям Християнства почали святкувати народження Ісуса Христа як сонця віри надії любові для всього людства; великого воїна спасителя, який захистить людські душі від мороку пекла, вічного забуття та страждань і осяє спасіння душі світлом віри Господньої. Сподіваюся, що методичні рекомендації та поради стануть у пригоді організаторам різдвяних свят.
Народні свята й обряди – система споконвічного життя українців із художніми образами, ритуальними піснями, добірним словом, музикою, танцями… В обрядовості сконденсовано найдавніший досвід народу, постійно сущу творчу силу духу, світогляд, що становить його національне обличчя, мистецьку самобутність.
З поміж низки зимових свят особливими є Різдво, Новий рік та Святе Водохреща, що покликані захищати людей від впливу злих сил, забезпечити добробут і щастя в сім'ї в наступному році, визначити перспективи на майбутнє.
Різдво — це одне з найбільш важливих родинних свят, магічний день, коли кожна сім’я і словом, і ділом створює у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру.
Переддень Різдва люди протягом дня нічого не їли, згадували про нелегкий шлях Марії з Йосипом до міста Віфлеєму, де Богородиця і народила Ісуса Христа у стайні на сіні... 
Цього дня ще від самого ранку хазяйка береться до роботи: у першу чергу слід виконати магічну дії — добути «новий вогонь». Для цього треба взяти кремінь та кресало, що пролежали під образами дванадцять днів, потім перехреститися тричі й викресати «новий вогонь», ставши обличчям до сходу сонця. Протягом останніх дванадцяти днів останнього місяця господиня сушила дванадцять полін, які саме тепер і треба розпалити «новим вогнем».
А потім настає черга приготування дванадцяти святкових страв на честь 12 апостолів: «Сьогодні у нас узвар і кутя, щоб курчата лупилися до пуття!» Зазвичай це (з певними варіаціями) борщ, риба, голубці, вареники, калач, варений горох, картопля, гриби, каша, коржі (наприклад, медяники), кутя й узвар.
Добрий господар теж не гає часу, поки господиня порається біля печі: він повинен напоїти й нагодувати худобу, прибрати в хліві, ретельно оглянути двір, дім — усе своє господарство. Таким чином, увесь день минає в поранні по хазяйству, веселих і важливих турботах. Прийнято цього дня не снідати й не обідати; дещо з’їсти в обідній час дозволяється хіба що дітям задля збереження нормального функціонування травної системи. Коли ж починає вечоріти, хазяїн дому готує символ урожаю – Дідуха. Переступаючи поріг рідного дому, господар вітається з хазяйкою, наче вони вперше цього дня побачилися, вітає зі Святвечором, бажає ста років щастя та здоров’я всім, хто є присутнім у домі. Завершивши святкові побажання, він ставить Дідуха під образами, кладе побіч нього господарське начиння, а господиня застеляє все це новою білою скатертиною.
Потім хазяїн уносить до хати невеликий оберемок сіна й соломи. Солому треба постелити на підлозі, а сіно розділити на дві частини, бажано нерівні. Меншу частину слід покласти на покуті святкового столу, а більшу – під цей же стіл. На цю копицю треба поставити невеличку ладанку, щоб оселя сповнилися святковими ароматами, а збоку від сіна – залізні господарські речі, наприклад сокиру або леміш.
Є традиція класти під святкову скатертину по головці часнику під кожен кут задля захисту від ворожих людині сил.
Уся родина, усе живе й неживе, що має відношення до сім’ї, повинно бути готове до зустрічі урочистого свята, бо, як тільки з'явиться перша зірка на небі, родина, перехрестившись і прочитавши спільну молитву “Отче Наш”, сідають до святої Вечері.
Цього року маліжани нашого міста, вихованці народознавчих гуртків “Водограй”, “Калинонька” та фольклорно-краєзнавчого — “Стожари” вітали теплодарців із Різдвяними святами і бажали щастя, добробуту, здоров'я, втіхи та добра в наступному Новому Році:
Різдвяна ніч прийшла на землю знову! І хай вона вам душі освятить!
Плетіть життя із ниточок любові і хай вас Бог усіх благословить.
Ця ніч свята всім людям сповіщає: Господь створив нас тільки для добра!
Тож радістю небесною хай сяє в серцях людей ясна його зоря!
Прийміть побажання сердечні і щирі, щоб добре жилося з любов’ю і в мирі!
Хай легко працюється, гарно живеться, все вміється, можеться і удається!
Хочу зазначити, що люди дуже щиро приймали наших колядників і запрошували знову. Я хочу щиро подякувати всім, хто свято вірить в наші українські духовні традиції, хто відроджує нашу культуру, хто цінує все своє — українське.
Здоров’я, радості усім, веселощів та сміху.
Хай Новий Рік іде до нас усім, усім на втіху!
З Новим Роком!
Марія ВОЙТИК,
керівник Одеського обласного відділення МАЛіЖ
