Спочатку було Слово
 

Коментарі

kopy alexandra 3

Доброго дня, дорогі маліжани й маліжанки!

Після тривалої перерви, ніби первоцвіт, що прокидається від зимового сну, продовжує свою роботу наш творчий онлайн-клас "ЛІКНЕП". Цього разу ми з вами розглянемо кілька цікавих і неординарних прикладів слововживання в українській мові.

І перший наш "гість" - слово "білизна". На нього можна натрапити, читаючи ось таке : "Володько визирнув у вікно й на мить замружився. Його засліпила чарівна білизна снігу". На перший погляд усе чудово. Якби не одне "але". Зробімо переклад цього речення російською мовою. "Володька выглянул в окно и на секунду зажмурился. Его ослепила сказочная белизна снега". Отож, наша "білизна"  - це не що інше, як невдала калька з російської мови. Українська мовна норма знає чудові відповідники цьому слову - білина, білість, білота. "Старий повів незрячими очима, в яких навік запанувала білота. Дивна була його сліпота - не чорна, а біла, майже сива, як ранковий туман". У свою чергу, слово "білизна" з наголосом на другому складі  позначає спідній одяг ( "Дорога шовкова білизна була Євгенчиною слабкістю") та вид риби, яка в російській мові називається чудернацьким словом "жерех" ("Вода була такою прозорою, що можна було побачити  лискучу спину товстої білизни"). Не плутаймо!

Слова "вираз " і "вислів" у класичній українській літературі вживаються як абсолютні синоніми (тобто, їх можна замінити одне одним без втрати змісту). Сучасна українська літературна мова їх розрізняє . "Вислів" вживаємо на позначення думки чи міркування в стислій формі ("За висловом академіка Вернадського..."). У всіх інших випадках кажемо "вираз". Тому "вираз a + b = c", "юнак сидів із грізним виразом обличчя", "Іван Іванович усім своїм виразом ніби натякав, що час вже й обідати".

Особливої уваги заслуговують слова, що мають не суто національне походження, а прийшли до нас із інших мов. Тут ми можемо згадати колоритне слово "шпиталь", яке останнім часом замінене словом "госпіталь". Останнє має французьке походження, звідки наприкінці 18 століття , в епоху захоплення Російської імперії французькою культурою перебралося до російської мови. Масового вжитку в публіцістиці й художній літературі набуло після Другої світової війни. І якщо "госпіталь" щодень можна й не почути, то похідне від нього дієслово "госпіталізація" глибоко вкорінилося в розмовну культуру. І це при тому. що в Михайла Коцюбинського читаємо : "Треба рятуватися, спочити, полежать у шпиталі...". Слово "шпиталь" було відоме українцям ще в часи козаччини. Ось яку цікаву назву зафіксували джерела : "Шпиталь для покалічених і старих запорожців". Так, це слово теж не може похвалитися українським походженням. Воно "прибуло" до нас із німецької мови. Але, на відміну від "госпіталя" , без посередників. Думаю, що не варто його ображати неувагою.
Й остання на сьогодні пара слів : "заступник" і "замісник". Такі собі закляті друзі, яких часто поплутують навіть авторитетні дядечки й тітоньки. Насправді ж, усе з ними не так складно. Заступник директора виконує свою роботу постійно. Це його офіційна посада. А замісник директора вгніздився в кабінеті начальства лише тимчасово. Він буде виконувати обов'язки директора лише на час його відсутності.
На жаль, це були останні відвідувачі нашого творчого класу. Але ми обов'язково зустрінемося з іншими цікавими словами, що потребують нашої допомоги, вже за місяць.

Ваша Олександра