Спочатку було Слово
 

Коментарі

Світлана Гужва аналізує прозовий твір «Очі старого дзеркала» Олі Бариш.

Краса і вічність

Неназвана героїня, таємниче дзеркало, невблаганний час, музей як локація… Ці образи створюють враження якогось готичного роману, а сам образ дзеркала як зворотної сторони (душі, світу) викликає алюзію до «Портрета Доріана Грея». Як і в романі Оскара Уальда, герой (-іня) розплачується за нарцисизм, самолюбство. Нічого не здатне зупинити час, і він залишає тільки спогади про прекрасне минуле.

Твір написаний прекрасною образною мовою, гарна композиція, зрозумілий сенс.

Олю, є до чого прагнути: Любко Дереш написав свій перший роман у 17 р., може спробуєш і ти?)