Як писати вірші, прозу, працювати над словом, шукати теми про це дві години тривав діалог із юними літераторами і журналістами: Полтави, Івано-Франківська, Закарпаття, Червонограда, Мукачева, Одеси, Києва. Ось поради майстрині слова.
Як знайти свій стиль? (Катерина Кмитюк, Полтава)
Стиль – це обличчя автора, шукати його треба тільки шляхом роботи над собою, працею. Треба багато читати.
Чим відрізняється верлібр від вірша у прозі? (Дем'яна Кандиба, Полтава)
Верлібр має свій ритм, стисло треба передати образи, аби були влучні, а проза ритм не завжди матиме, може бути розлогою.
Ви пишете чи складаєте вірші?
Це талант, помножений 1000 разів на працю, титанічну працю. Першу книгу поезій я видала, коли навчалася на 1 курсі університету. Мені було 18 років.
Ваше творче кредо?
Не зраджувати себе.
У яких країнах Ви побували, чого навчилися?
У Болгарії та Англії. Англія – країна, яка вчить простоти та глибини, а Болгарія – що треба розвиватися, хоч там багато проблем також.
Я пишу вірші, але мама каже що краще б займалася вишивкою, яку можна продати й заробити гроші, а тато взагалі не хоче про це чути, каже, що письменники були і є бідні, збирають копійки на видання книг у людей, мені радить йти навчатися на юриста, бо можна якось прожити. Що порадите мені? (Катруся, Івано-Франківськ)
Катрусю, Ви можете вчитися на юриста, вишивати та писати вірші. Чому треба обирати щось одне: вчіться на юриста, але пишіть вірші та вишивайте, коли буде час. Якщо стаєте щасливішою, коли пишете, не відмовляйтеся від цього, тому що людині всі таланти потрібні. Ісус розповів притчу про чоловіка, який позичив кілька монет трьом людям, що працювали на нього. І кудись пішов. Доки його не було, двоє з тих людей старанно працювали й використали свої монети, аби заробити більше, щоб віддати тому чоловікові. Але одна людина заховала свою монету, бо боялася, що загубить. Коли той чоловік повернувся, то нагородив тих двох, які примножили позичені ним монети. Але він забрав монету в того чоловіка, який не намагався примножити дане. Бог подарував кожному «монетки» – це здібності, які треба розвивати. Як і людям у притчі, Вам доведеться багато працювати, аби примножити свої таланти.
Що таке рима і чи вона потрібна, бо читав вірші деякі і бачу що у них немає рими. Вам подобаються такі вірші чи ні? (Іванко, Міжгір'я)
Поезія може бути римована й не римована (білі вірші, вільний вірш, верлібри). Неримовані мають чітку внутрішню метричну структуру, ритм, який створити, можливо, складніше, ніж написати римований текст. Я люблю римовані тексти, вважаю, що українцям такі тексти ближчі архаїчно. Були календарно-обрядові пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів у різні пори року або під час таких обрядів, як поховання, народження, хрещення тощо. Рима – це звуковий повтор в кінці двох чи кількох віршових рядків. Римування — особливість розташування рим у вірші. У межах чотиривірша (катрена) розрізняють такі способи римування: парне, або суміжне, коли перший рядок римується з другим, а третій — з четвертим (aabb); перехресне, при якому перший рядок римується з третім, а другий — з четвертим (abab); кільцеве, або оповите, коли одна рима, об'єднуючи перший і четвертий рядки, ніби бере в кільце рядки, пов'язані іншою римою (abba). Існують різні принципи класифікації рим. За співзвучністю звуків у клаузулі рими поділяються на точні (повні) і неточні (неповні) (юр|бою — бою; хо|лодний — сьогодні). За місцем наголосу в клаузулі розрізняють рими чоловічі — з наголосом на останньому складі (слова — голова), жіночі — з наголосом на другому складі від кінця (долі — тополі), дактилічні — на третьому складі від кінця (гімназичному — незвичному), гіпердактилічні — з наголосом на четвертому складі (батьківського — дядьківського). Залежно від структури, рими бувають прості і складені (пора — гора, добою — до бою). За розташуванням у рядках вони поділяються на парні або суміжні (аабб), перехресні (абаб), кільцеві або оповиті (абба). Співзвучність на початку рядків прийнято називати початковою римою. Співзвучність слів в одному рядку називають внутрішньою римою. У сучасній поезії поширена коренева рима, у якій співзвучні наголошені кореневі частини слів: вітер — віщий, митися — митниця, бачити — бавитись. Може бути внутрішня рима — співзвучність слів не в кінці, а в середині рядків, надає віршу певної ритмомелодики: «Свято перемоги!/Стали ми на ноги!»; жіноча — рима, у якій наголос падає на другий склад від кінця; чоловіча — рима, в якій наголос падає на останній склад. Називають її ще твердою і ямбічною: намет — очерет, позер — тепер, сни — весни. Рима робить текст мелодійним, дозволяє досягти сугестивності, має ритмомелодійне і смислове значення, надає віршу емоційної виразності.
Розкажіть, будь ласка, про техніку віршування (Ксеня, Таня, Марина з Полтави)
Продовжуватиму попередню тему. Поезія виникла не як різновид прози, а як ритмічно впорядкована мова. Поезія (пісня) народилася раніше за прозу, тобто як з'єднання в одне ціле звуків (слів) і музики. Для цього необхідно було знайти щось спільне, що могло б об'єднати слово і музику, це ритм. Ритм – це впорядкованість звукового, словесного і синтаксичного складу мови. Для чого ж потрібен був ритм? Відповідь – у процесі зародження двох видів мистецтв: музики і поезії. Праця створила людину в процесі тривалого розвитку суспільства. Для кожного виду діяльності існує свій ритм. Праця в наших предків була ручною, важкою та виснажливою. Але людина не просто виконувала свою роботу, а помічала, що чим ритмічніше трудиться, тим менше втомлюється. Це тому, що в піснях тексти (вірші) були невіддільні від музики, а музикальність тексту була не тільки засобом прикраси, вона безпосередньо була присутня в ньому. Людина інстинктивно шукала такі слова, які легко лягали на музику. Народна музика завжди відрізнялася мелодійністю, співучістю, а це передбачає створення ритму. Солдатські пісні, наприклад, виконуються під час руху колони на марші, а тому і ритм у них був швидкий, без образності. Отже, одним із засобів музикальності вірша є наявність в ньому чітко визначеного ритму, ладу. Якщо в музиці лад - це об'єднання звуків різної висоти, які тяжіють один до іншого, то у віршах - це чітке чергування наголошених і ненаголошених складів. У пісні, яка була призначена для допомоги людині в праці, текст був побудований відповідно – чітко, аби швидко та влучно можна його промовляти. Ще Гомер та інші епічні поети (народні й професійні) відчували відмінність між епічним складом вірша і лірикою. У поезії, як і в музиці, є поняття ритму, метра і такту. Існує навіть вірш, заснований на музичному рахунку - тактовик. Але у вірші є ще й поняття - віршований розмір. Таких розмірів п'ять. Кожен розмір у вірші ділиться на стопи. Так, ямб може бути: чотиристопний, п'ятистопний, шестистопний. Уже просте дотримання віршованих розмірів робить вірш гармонійним.
Віршування - мистецтво побудови ритмiчно органiзованої мови, що подiляється на рядки. Розрiзняють: метричну (в якій ритм вірша утворюється шляхом чергування довгих і коротких звуків, без рим), силабiчну (в основу якої покладена рівна кількість складів при невпорядкованому вільному розташуванні наголошених та ненаголошених), силабо-тонiчну (в основу якої покладено принцип вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування, кількість та місце розташування ритмічних акцентів у віршовому рядку) та тонiчну (ритмічність створюється впорядкованістю появи наголошених складів серед ненаголошених) системи вiршування.
Багато разів чув, що треба думати над заголовком і працювати над ним. Як ви придумуєте заголовки і чи часто їх міняєте (Юрій, 10 років, Львів)
Заголовок – це назва твору або окремих його частин. Це основа вашого тексту, закодована в одне чи кілька слів. Це має бути влучне слово або фраза. У залежності від тексту чи теми, я даю заголовки. Працювати треба – однозначно.
Як написати цікавий репортаж? (Тетяна Пащенко, Одеса)
Адам Міхнік писав, що «репортаж - це мистецтво, яке дозволяє побачити в краплі води море». Розвиток електронних ЗМІ змінив роботу репортера і змінив репортаж, проте він буде завжди жанром авторським, особистим. Добре продумайте story: із динамічним розгортанням сюжету, вдалою кульмінацією та оригінальним фіналом; дотримуйтеся справжності: герої мають промовляти своїми голосами (суржиком, діалектами, зі своїми звичками, вадами, характерами, з оригінальними деталями: поведінки, зовнішності тощо). Важлива техніка: спостережливість, більше інтерв'ю, репортажності – співпереживання, перебування в епіцентрі подій; більше кутів бачення події різними героями (перемикання точок зору).
Диявол у деталях! Деталі заповнюють собою все, але не дайте темі загубитися в деталях! Здоровий гумор, або снігурів - не їсти, немовлят - не розпинати: не пишіть дурниць, жартуйте. SOS! Людина! Спробуйте нікого не засуджувати у своєму репортажі, назвати когось убивцею чи корупціонером (не ваша робота) або героєм. Не потрібно «вмирати» разом зі своїми героями щодня, але не будьте байдужими до тих, про кого ви пишете.
Долайте страх, але облиште зайвий героїзм - не ризикуйте бездумно життям заради якогось видовища. Але страх - головний ворог будь-якого матеріалу, й не важливо, чого саме ви боїтеся, не приміряйте кожен розрив міни на свої душевні рани.
Мінімум есеїстичних відступів (категорична заборона ремінісценцій, алюзій, дидактизму, нормативних моральних установок);
Має активізувати відчуття, почуття, смак, зір читача, його уяву, має занурити його в 3D «кіно». «Громадянство» автора не є обов'язковим у тексті, але може бути окрасою тексту, збагати й увиразнити текст для іншомовного іншокультурного читача. Мати авторський почерк: щоб впізнавали автора з кожного рядка.
Із чого починати написання вірша? (Мар'яна Кубенко, Вінниця)
Я пишу один текст, а виходить другий. Усе може змінитися в процесі створення. Що ви хочете сказати – сформулюйте, а тоді «нарощуйте» деталі, образи…
Як має закінчуватися вірш або прозовий твір, бо, як казали класики великі, рушниця, якщо висить на стіні, повинна вистрелити, а театр починається із вішалки? (Жанна Овчарук, Київ)
У кінці вірша має бути найбільш концентрована думка, яка б спонукала читача задихатися від вражень. Проза – по-різному, залежить від жанру – розв'язка, усе має «стати на свої місця».
Яким був Ваш перший вірш? (Кадар Юліана, 10 клас, Мукачево)
«Берізка», яка давала сік, а її спиляли, бо вона почала заважати.
Що надихає Вас писати вірші?
Світ, стосунки з людьми, почуття.
З якого віку Ви пишете вірші?
З 3-го класу.
Чи могли б назвати один з ваших найулюбленіших віршів?
Талалай Леонід, «Глибокий сад».
В ранковому саду заголубіли тіні,
І краплею роси заснула в квітці мить.
Біжить стежина в сад у зарості малини,
Яка дозріла вже і запахом п'янить.
Стоїть на місці час. Нічого не минає.
На промінь золотий схилилась висота.
Співають горобці на гребені сараю.
І мати молода подвір'я підміта.
Котяра голубів чатує сонним оком.
Кров місяця іскрить у стеблах полину.
А яблуко одне зірвалося до строку,
І яблуня немов приховує вину.
Гуде бджолиний рій, спішить заповнить соти.
В очах палахкотінь від яблук у росі.
Червоно квітне мак, червоно грає сонце,
До танцю і пісень запрошуючи всіх.
Танцюють лопухи, і соняхи, і клени,
Найдальша далина прибилась до воріт,
І вихор золотий шумить навколо мене, —
Розкручуючи все і всотуючи світ.
А в центрі тільки я, дитина листопада,
Єдиний диригент і чародій на мить,
Дарма, що народивсь під зіркою, що пада,
В саду, що обліта, на вітрі, що горить!
До матері тягнусь, розказую руками
Про те, що тільки їй лише одній збагнуть.
Щаслива у дворі мені сміється мама,
І в неї зморшки всі ще глибшими стають.
Метелик вогняний кружляє біля мене,
Торкається плеча і відлітає геть.
І звідки мені знать, що яблуко зелене
Метеликом таким приречене на смерть,
Що вже проснулась мить і зоряна краплина
По теплому стеблу збігає до землі.
Від матері спішить захеканий хлопчина,
Біжить в глибокий сад і розтає вві млі…
Склепив повіки сон. І почорніли тіні.
Над яблуком в росі метелик кружеля.
І стільки у саду дозрілої малини,
Що хлопчика не жди — не вийде звідтіля.
Приємно вражена Вашими досягненнями. Така праця дійсно заслуговує величезної похвали. Видно, що для Вас це сенс життя. Я дочка творчої, працьовитої мами. Звісно, приємно перечитувати Ваші твори, уявляти Вашу діяльність. Волонтерська робота, акції милосердя, літературна творчість. І все заради інших. Звісно, це великі заслуги. А чи знаходите Ви в цих високих досягненнях місце для власної дитини? І як саме компенсуєте час без мами? Адже це так важливо для нас, дітей.
P.S. Міцного Вам здоров'я, легкої вдачі, чарівних новорічних свят, здійснення найзаповітніших бажань, та, звісно, вдячності тих, для кого не жалкуєте свого часу. (Каріна Мішко, 9 клас, Мукачево)
Я працюю вдома, тому весь час перебуваю з сином. З бабусею син залишається дуже рідко, а якщо й залишається, то скучати дуже не встигає.
Із чого ви починали свою творчість? (Басс Вікторія, Мукачево)
Із віршів.
Що стало поштовхом для вирішення вашої майбутньої професії? Чому ви вибрали саме цю професію?
Я знала ще з раннього дитинства, коли полюбила літературу.
Коли ви вперше почали писати вірші? Чому саме вірші? Чому не прозу?
Бо я за природою більше поет, а не прозаїк.
Де й коли вперше було надруковано Ваші твори?
Вперше друкувалися, коли я вчилася в 5-му класі, у місцевій газеті «Вісті».
Чи хочете продовжувати цим займатися?
Література – це сенс мого життя, крім родини.
Чи бажаєте, щоб Ваш талант унаслідували ваші нащадки?
Як Бог дасть.
Що залишите свої нащадкам у спадок?
Все, що матиму.
Чи є у Вас кумири? Якщо є, то хто? Чи будете Ви в майбутньому удосконалювати здібності?
Люблю й захоплююся майстрами, постійно вдосконалююся.
Кого із сучасних поетів Ви читаєте із задоволенням? (Олександра Колісник, 11 клас, Полтава
Оксану Луцишину, Маріанну Кіяновську, Олену Степаненко, Василя Герасимюка, Тараса Федюка, Павла Вольвача…
Прошу поради, як обрати гарну поетичну збірку?
За Вашим смаком, це дуже особисте.
Який образ часто вживається у Ваших поезіях. Чому? (Катерина Дробітько, 6 клас, Полтава)
Я не знаю, пишу, коли не можу не писати.
Мрію стати журналістом. Як це зробити? (Євгенія Зубко, 5 клас)
Багато вчитися практично: пишіть статі, читайте газети, портали, сайти, дивиться новини.
Які теми особливо хвилюють Вас? Що не залишає байдужою? (Анна Людкевич, 10 клас, Полтава)
Все не залишає байдужою, просто не про все можу писати.
Що надихає Вас у житті? (Андрій Китриш, Полтава, 11 клас)
Люди, вчинки, саме життя.
Напишіть один із Ваших улюблених рядків чи строф. (Марія Семенко, 11 клас, м. Полтава)
Напишу Вам новий текст свій:
Мнемосі́на
Дай напитись води зi струмка, Мнемосі́но,
Я вже вiдповiдь знаю, якої нема.
Подивись на життя, подивись йому в спину:
Зi спини проступаєш – до себе – сама.
В тебе вистачить муз перегрiти навiки
Градус пам'ятi, де пiднiмається ртуть.
Протiкають в тобi, мов розбавленi лiки,
Згадки, сльози, мовчань золота каламуть.
Ти стоїш у розбитому люстрi, у скалках,
Як вiдточений цвях – мiж перлин та смiття –
Що забив собi кожен, хто жив надто палко,
З центру лінiї смертi – в дiаметр життя.
Голос твiй задуває в кiмнату, як вiтер,
Що iз горла шумить, розриває слова.
Перед тим, як iз пам'ятi ти мене витреш,
Дай поглянуть на свiт, де колись я жила.
Чи є вправи, за допомогою яких можна потренуватися складати вірші? (Олександра Кіраль, 9 клас, Мукачево)
Багато читати й писати, практика – це основа. Працювати з словниками, бути до себе вимогливим.
Від чого або кого у Вас з'являється натхнення писати вірші і прозу? Як саме їх пишете?
Пишу дуже довго, кожен рядок вичитую по сто разів, закреслюю, переписую.
Буде далі.
