Розбір вірша Юлії Симак «О, Гейне» («Гімн Гейне») проводить літературний оглядач і коментатор Світлана Сторожівська.
У вірші п'ятнадцятирічної Юлії Симак із Червонограда щирі слова, викликані прочитанням класика німецької літератури Генріха Гейне. Пафосний настрій підкреслюють і повтори «О Гейне, Гейне», «Живе, живе». З погляду техніки вірш можна назвати майже бездоганним. Хотілося б порадити лише попрацювати над римуванням. Воно не повинно бути між одними частинами мови як-от «пера-добра», «блукаєш-маєш» тощо.
Так, рима вийде не настільки чіткою, але це урізноманітнить структуру вірша. Якщо вже автор не може обійтися без однотипних рим, можна спробувати поміняти відмінок, особу тощо. На майбутнє хотілося б порадити юній поетці пробувати виражати свої почуття у думки, якісь нестандартні алюзії, щоб мати змогу поетично «рости», ускладнюватися і рухатися далі. Адже літературі завжди потрібне нове, свіже слово. Як писав у «Ліричних співанках» сам Гейне:
«Хороша в зірок мова,
Багата і ясна,
Та тільки невідома
Філологам вона!»
Увага, шановні друзі!
Оскільки я зараз маю честь обіймати посаду літературного оглядача і коментатора дитячої творчості, хочу звернутися і попросити всіх діток, а також відвідувачів веб-порталу відгукуватися на мої огляди, висловлювати свою думку, дискутувати!
Давайте разом допоможемо обдарованій юні рухатися до Парнасу поетичної майстерності!
