Мій рідний край, то не розкішні хати,
І не ворота з гальки, чи з дерев палати.
Мій рідний край, то тихи нічна,
То гай берізоньок, що розпускають вічка.
Колись тут житу вітерець плів коси,
Сьогодні на цім місті непохитні хмарочоси.
Дивіться, діти зібралсь у рядок.
Вони сажають клен, ялинку і дубок,
Вони у ліс ідуть звірят нагодувати,
Вони наш край будуть завжди оберігати.
Дивнії коси плете берізка золота.
Я вірю, світ врятує доброта.
Ходімо поливати сонні квіти,
Любов'ю до природи Всесвіт гріти.
Большое летнее приключение - 2016
Любов до природи
- Информация о материале
- Автор: Ангеліна Левицька, 8 років