Зустрівшись в офісі МАЛІЖу з Василем Федоровичем Тарчинцем мою увагу привернула книга «Оповідки дідуся Яна». Про автора цієї книги я знала дуже мало. Тільки те, що на сайті «Скарб Папча» він рахується модератором і коментатором. Письменник народився 12 березня 1947 р. у мальовничій Верховині селі Обляська міжгірського району, що на Закарпатті. За фахом педагог, учитель математики, член редколегії жургалу-газети «Сузір'я», головний редактор шкільної газети «Зірка». Автор трьох поетичних збірок...
Якщо Ви не здогадалися хто це, я підкажу. Це Іван Іванович Ісаєвич. Свою книгу «Оповідки дідуся Яна» він написав у жанрі «Фентезі». Її письменник присвятив дружині Анні, дітям Михайлу і Світлані, невістці Мар'яні, внуку Сашкові. Художнє оформлення робила юна редакторка-художниця Палітора Габріела Даренська. Відповідальним редактором був Василь Тарчинець. Книга виявилась дуже цікавою для мене. В ній є багато фантастичних казок, а також ілюстрацій, які дуже подобаються дітям.
Мені дуже сподобалося, як автор описує річку:
«У матері-Тиси було аж чотири доньки…
Тиса голубою стрічкою в'ється поміж горами, милуючи казковий край».
Коли я прочитала казку «Як господар помирився з котами» я зрозуміла, що автор дуже любить тварин. Та як їх не любити, всіх таких гарних. А у творі «Стара казка» розповідається про те, як хлопчик бачив у бурульках: Діда Мороза, Снігурочку і маленького хлопчика.
Після прочитаної книги я вирішила поспілкуватися з автором.
- Будучи директором у школі, яку ще додаткову роботу Ви виконували?
- У школі організував поетичну студію «Квіти душі» для дітей з творчими задатками. Переважно займалися віршуванням. Періодично звітували перед батьками,чи з нагоди ювілеїв відомих поетів і письменників. Випускали шкільну газету «Зірка», це ніби донечка «Сузір'я». Через студію пройшло біля 30 дітей різного віку.
- Чи здобували якісь нагороди Ваші учні?
- Найвище досягнення – третє місце на обласному конкурсі поетичної творчості Глодан Мар'яна – член МАЛІЖу, друкується на нашому сайті десь 2007 р. Я почав з віршованих задач з математики.
А ще Іван Іванович розповідав:
- Все ж мені більше до душі робота з творчими дітьми. І дуже шкода дітей обділених увагою батьків, вчителів, бо народжуються усі з певним талантом. Треба лише його у дитини виявити і розвинути. У моїй школі я цим займався. Працювали гуртки «Умілі руки», «Робота з бісером», «Фольклор», «Ручне ткацтво, вишивка», «Ляльковий театр» та інші.
- Першою вийшла збірка поезій «Вересевінь». Щасливий випадок. Дав я рукопис своєму старому товаришу, де були віршовані загадки, скоромовки, тощо. І тут же моя скромна, переважно пейзажна лірика. І він звернув увагу на останнє, рекомендував видати. Ось так.
- Зараз дуже багато поетів і письменників творять для дітей. Я назву тих, з ким працюю і добре відомий з їхньою творчістю: Олександр Папченко, Василь Тарчинець, Ангеліна Оборіна, Ольга Царицанська і багато інших. Навіть у маловідомих можна знайти ізюминку. Я не називаю класиків, щоб когось не пропустити.
На цьому закінчилась моя коротенька розповідь про І.І. Ісаєвича. Але насправді я дізналася ще дуже багато нового і цікавого про автора. Я думаю, що буде ще дуже багато розповідей про людей, які допомагають дітям.
Комментарии