1 1 1 1 1 (1 голос)

Boa

Лечче - Мілан 3:4

23 жовтня, 2011 рік, Серія А, 8-ий тур.

Голи: Джакомацці (4 хв.), Оддо (з пенальті, 30 хв.), Гроссмюллер (37 хв.) - К. П. Боатенг (49, 55, 63 хв.), Йепес (83 хв).

Лечче: Бенассі, Оддо, Томович, Еспозіто, Месба, Ободо, Джакомацці, Страссер, Гроссмюллер, Куадрадо, Корвіа.

Мілан: Абб'яті, Абате, Неста, Йепес, Антоніні, Ван Боммель, Ночеріно, Робіньо, Ібрахімовіч, Кассано, Амброзіні.

Які поєдинки назавжди залишаються у серцях і пам'яті тіфозі? Тільки фінали кубків і сутечки, які вирішують долю скудетто? Звісно ні! Внутрішня інтрига, вибухи емоцій і магія геніїв не менш важливі.

23 жовтня 2011 року в прекрасний недільний день на півдні Італії в Лечче, однойменна з містом команда на стадіо "Віа дель Маре" приймала чинного чемпіона італійської Серії А, команду "Мілан". 90 хвилин гри на "Сан Сіро" 19 жовтня "Мілан" провів проти білоруського "БАТЕ" у рамках 3-го туру Ліги Чемпіонів. Попри перемогу 2:0 над білорусами у "Мілана" було на три дні менше для підготовки до матчу, але про це ніхто не думав. Мовляв чемпіони проти аутсайдера, тут напевно без несподіванок... Чи то дискотеки у Мілані чудові, чи втома зробила наслідок на результаті, але "Мілан" провалив перший тайм.

Поєдинок розпочався з хвилини мовчання. Прощалися з Марко Сімончеллі, котрий ранком того дня трагічно помер на Гран-прі Малазії. Стартовий свисток мав пролунати о 12:30 по італійському часі. Дуже рано. В Лечче, як і по всій Італії в цей час дехто ще лиш снідав. Вихідний день, як-не-як. Що й говорити. В сезоні 2006/2007 найшвидше матч розпочинався о 16:00.

goal

Стартовий свисток. Поки "Мілан" спав на 4-ій хвилині Джакомацці головою замкнув подачу Гроссмюллера зі штрафного. Привіт Маріо Йепесу! Та й це не розбудило чемпіонів. До 30-ї хвилини "Мілан" невдало атакував, аж поки апулійці не провели контратаку і заробили корнер. При подачі з кута поля Абб'яті невдало зіграв на виході, не втримав м'яча і збив Корвію! Пенальті. Массімо Оддо котрий виступає за "Лечче" на правах оренди, належачи "Мілану", підійшов до одинадцяти метрової відмітки. Удар, Гол!!! Оддо б'є в дев'ятку, а Крістіан Абб'яті падає в нижній кут. 2:0. Клоунада продовжувалась! "Лечче" - "Мілан" 3:0... Як це сталося??? Просто! Антоніні виклав м'яч на ногу Гроссмюллера і той пробив повз голкіпера. І це все лише на 37-ій хвилині! На перерву з рахунком 3:0. Ми не знаємо яку розмову вів під час перерви Сільвіо Берлусконі з Адріано Галіані, але останній був точно, що не в настрої! Ну а "Віа дель Маре" в один голос кричав: "Forza Lecce". Дехто навіть говорив, що після гри Массіміліяно Алегрі покажуть на двері.

Lecce 3-4 AC Milan 1

Але цього не сталося. Алегрі випустив перерві Альберто Аквілані та Кевіна Принца Боатенга, що й дало результат (Амброзіні та Робіньо сіли на лаву запасних). Вже на 49-ій хвилині гри після розіграшу кутового Аквілані навісив на Боатенга і той розтріляв ворота Массімо Бенассі! 3:1. Здавалось, що інтрига повертається! Не минуло й шести хвилин, як Антоніо Кассано зкинув м'яч все тому ж Боатенгу і він з 18-и метрів гарматним вистрілом поцілив під перекладину воріт (див. фото №3).

Після цьго фанати "Мілана" почали вірити не тільки в нічию, а й в перемогу. А от тіфозерії "Лечче" було не до сміху. Через вісім хвилин "Росо-нері" розіграли штрафний. Абате пробив за меж штрафної, а м'яч рекошетом від захисника апулійців відскочив до 27-го номера "Мілана". Кевін пробив з гострого кута низом. Проте Бенассі круглого відбив. Що правда вже за лінією... власних воріт!!! 3:3. Відомий італійський коментатор, а також неперевершений фанат "Росо-нері", Таціано Круделі, на радощах у прямому ефірі почав викрикувати: "Боа-Боа-Боа-Тенг-Тенг-Тенг"! За двадцять хвилин гри в другому таймі, команда Макса Алегрі продемонструвала ту гру, з якою мала розпочати цей поєдинок...

Lecce 3-4 AC Milan 3

Еусебіо Ді Франческо, тренер жовто-червоних, у відчаї замінив Куадрадо і Корвію, випустивши на поле при цьому Джандонато і Офере. Та попри всі старання "Лечче" відбитися від атак чемпіонів, вони все одно пропустили. На 83-ій хвилині Кассано виконав подачу з лівого флангу, а Маріо Йепес, який підключився до атаки, замкнув подачу головою на дальній стійці. Радостям гравців "Мілана" не було меж! 3:4 - рахунок на табло! Супер Камбек, чи не так? Ну а далі "Росо-нері", як то кажуть, сушили гру.

Фінальний свисток! 3:4! Футболісти у білих футболках ("Мілан" грав у виїзній формі) накинулися стрибати на Кевіна-Принца Боатенга. Безсумніву, ганець був найкращим у тому поєдинку, але перемога - заслуга команди! В результаті Алегрі продовжив керувати "Росо-нері", але в друге чемпіоном стати не зміг. "Мілан" заняв 2-ге місце в Серії А. Чемпіоном став "Ювентус". А от "Лечче" хоч і боровся за збереження прописки, але заняв 18-те місце. І вилетів в Серію Б...

Комментарии  

Luba
0 #2 Luba 04 августа 2012
Максим, я вот вижу, что написано хорошо, хоть я и не очень украинский язык понимаю. Про цифры вначале, ага в самом деле. Я про итальянский футбол мало знаю ((((( и про русский тоже ((( Поэтому сразу все цифры обрушиваются на мозг. Но для понимающих людей может и ничего. Этот комментарий пишу, чтоб было понятно, что я читаю статьи, а не пишу комментов, потому что в футболе не очень... точнее совсем :cry:
ПАПЧ
+1 #1 ПАПЧ 31 июля 2012
Максим, у тебя очень хорошая статья. И вот ее первый абзац: "Які поєдинки назавжди залишаються у серцях і пам*яті тіфозі? Тільки фінали кубків і сутечки,які вирішують долю скудетто? Звісно ні! Внутрішня інтрига,вибухи емоцій і магія геніїв не менш важливі."
А цифри вже потім, коли ти заінтрігуешь читача. Інакше людина побачить на початку цифри і може відкласти статтю. Розумієш? Це важливо. Ми вже говорили про це ...
Стаття хороша, тому що автор глибоко знає матеріал, про який пише і добре розбирається в темі.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии