1 1 1 1 1 (1 голос)

Артек

Прочитавши статтю Василя Малишки про відпочинок в Артеку і маючи також десятки здобутих перемог, я вирішила спробувати теж потрапити до цього табору. Здавши всі нагороди в Управління сім'ї і молоді почала чекати відповідь.

Минав час і ось одного дня зателефонували моїй мамі, що я поїду в Артек на 7 зміну. Найперше що потрібно було зробити - це пройти медогляд.

Три дні я з мамою бігала по поліклініці, вистоюючи в великих чергах. Найважче було в санстанції з моїм волоссям. Підстригши більше як 15 см ми вирішили, що найкраще буде заплести африканські косички. Перукарша плела їх з 17 до 23год з мамою в дві руки. Прочитавши на сайті Артеку "Що потрібно покласти в валізу" ми швидкими темпами почали бігати по магазинах і купляти ще більше речей, ніж там написано.

Я це пишу для того, щоб хтось що їде влітку, так як я не віз у валізі: 12 пар шкарпеток, 10 футболок, 4 купальники, крем від опіків, великі 400г банки з шампунями, гелями для душу, рідким милом... - бо в таборі видають форму.

Збір дітей відбувався на ж.д. вокзалі кімнаті для військових, де створивши величезну чергу працівники санстанції знову перевіряли голови всіх дітей.

І ось прибув довгоочікуваний поїзд.

Наголошую, що з Львівської області в Артек їхало 134 дитини. Всі щасливі діти махають руками батькам. Ми їхали в старому пласкартному вагоні поїзда Чернівці-Сімферополь.

Їсти не хотілося, а продукти з собою в табір брати не можна, тому всі мої круасани, вафлі, печеня, персики, яблука... і навіть кока колу сиділи і на моїх очах їли провідники, бо і так це все потрібно викинути в сміття.

Ми приїхали в Сімферополь з 1 лікарем і 1 супроводжуючим на 3 вагони дітей. Дітей розприділили в "Лазурний" і "Озерний" Артек. Я потрапила в "Лазурний".

22 дитини (мене в тому числі) було зараховано до 7 загону і поселено на Зеленій дачі. В кімнаті нас було четверо. Я, ще одна дівчинка зі Львова - Оленка і двоє дівчат з Донецька. В таборі ми знову почали проходити медогляд і звісно перевіряти голову. Отримавши форму в 24 год. ми нарешті пішли спати.

Ранок починався з зарядки і знайомств.

Пізніше ми пішли в їдальню на сніданок. І тут я зрозуміла, чим відрізняється їжа домашня від їжі в Артеку. Я на протязі 21 дня майже нічого не їла, хоч в Артеку було 5-ти разове харчування. Сніданок складався з не смачної каші або омлета, інколи половинки сосиски або грінки. 2-3 рази на тиждень давали 100 мл йогурту.

Після сніданку ми йшли на пляж. Купання на пляжі було по хвилинах. Від 4 і до 15 (це найдовше).

Побувши на пляжі ми верталися в корпус. Переодівшись ми йшли на репетицію танцю.

Близько 13 год ми йшли обідати.

В їдальні наш загін харчувався останнім. Може тому ми не відчували смаку супу чи борщу, а було таке враження, що їмо воду з кропом і петрушкою. Не можна було вибирати страву між рисом і макаронами. Дали тобі рис - їж, макарони їсть інший. Кому що дісталось.

Котлети чи фрикадельки були не смачні, а часто навіть згорені. Фрукти були не завжди. Я не знаю чому влітку дають мандаринку, зелені персики...

Після того як ми пообідали, в нас був сонний час. На сонному часі можна було читати книжку, писати щось, але ні в якому разі не розмовляти по телефону.

Одне що мене дуже тішило, що в кімнаті були резетки і можна було заряджати моб телефони без проблем а також носити їх з собою.

Після сонного часу ми збиралися на пляж або грали в ігри. А також заходили в їдальню на підвечірок. На підвечірок давали 3 маленькі печенька, або булочку і пів склянки соку.

Вертаючись з пляжа ми грали гру "Ти артеківець", яка складалася з багатьох етапів.

О 18-30 ми йшли на вечерю. Вечеря складалася з картоплі з котлетою, підгорівших сирників або оладів. Після вечері ми йшли переглядати фільм або на концерт. А в 23 ми йшли на другу вечерю: пів склянки кефіра з цукеркою або кусочком кекса.

Потім ми йшли на "отрядний круг", де обговорювали про події дня. Дальше йшли в корпус і лягали спати.

Я була задоволена тим, що були гуртки. Можна було відвідувати тільки один з гуртків. Я обрала витинанку.

DSCF3454

Керівник гуртка "витинанка" була дуже хороша вчителька. Хоч я займаюся витинанкою, але привезла з Артеку дуже цікаві роботи.

Мені дуже запам'яталася 2-годинна екскурсія на пароплаві морем. Бо я змогла побачити наживо дельфінів.

Також екскурсію в корпус "Морський" на міжнародну дитячу ярмарку.

Ми відвідали Краєзнавчий музей і музей морського флоту.

Ми повинні були підніматися на вершину гори Аю-Даг. Але через жаркі погодні умови екскурсію відмінили.

Дуже цікаво було в зоопарку. В місті Львові зоопарку немає, тому я побачила наживо багато різних тварин. Робивши фото біля тварин ми не помітили як вожаті пішли з загоном. Тому отримали догану і писали пояснюючі записки.

Щоб побачити багато нового і цікавого, потрібно було завжди кудись спішити.

За два дні до закриття зміни ми ходили на концерт "Змінимо світ на краще". На ньому виступали дітки з різних країн, а таке можна було побачити лише в Артеку. А також на концерт було запрошено українського співака Матіаса.

Наш загін зайняв 1 місце в 7 зміні. А ще особисто я отримала 4 грамоти: за витинанку, орігамі, поетичних конкурсах...

Мені дуже сподобався відпочинок в Артеку, хоч перебуваючи вже тиждень вдома, я ніяк не можу наїстися.

Я найшла дуже багато нових друзів. Тож буду надіятися, що на нашому сайті з'явиться багато нових користувачів.

Мені дуже сподобався відпочинок в Артеці.

І я мрію побувати там хоч ще раз.

відпочинок в Артеці

DSCF3220

Комментарии  

Костя
+1 #3 Костя 27 августа 2012
На последнем фото очень необычный вид. Красиво.
Костя
+1 #2 Костя 17 августа 2012
Очень подробная статья, Вика. Очень интересно читать. В самом деле, интересно. В Артеке я не был. Может когда побываю еще. потом. Фото классные. А вобще ходить отрядом я не очень
ПАПЧ
+2 #1 ПАПЧ 16 августа 2012
Відмінний матеріал! Віка виросла. За статтею, не тільки по фото, це помітно. І здається це перша її, така, з нотками критики стаття. Немае в статті, звичайного благодушного тону. Напевно й раніше були у Віки критичні замітки але я щось, каюсь, не пам'ятаю. За рядками тексту статті проглядає цілком живий, чудово справжній і небагато, як мені здається, роздратований тим, що відбувається, автор. І це добре, що людина має свою особисту думку і не боїться її висловлювати.

Не знаю як кому а мені розповідь сподобалася. Десь я сміявся. Особливо там, де автор пише про якісь загадкові пошуки в головах. )) Відразу згадується щось таке з власного дитинства ...

Молодец!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии