Попередньо вибачаюсь перед всіма за те, що довгий час була відсутня (випускний клас, тому часу обмаль, та і події у країні самі знаєте які). Стаття трішки з запізненням, але думаю вам буде цікаво прочитати про мою подорож у Німеччину. Школа, у якій я вчусь – спеціалізована на іноземних мовах (на німецькій зокрема), тому у нас діє обмін з німецькою гімназією у місті Шмалькальден (Тюрінгія). Отже, серед учнів 9-11 класів обирають дітей, які добре знають мову та відправляють у німецькі сім'ї на 10 днів.
Їхали довго, майже добу, але через те, що їхали з друзями, це було весело) Приїхали ми у Шмалькальден швидше, ніж у учнів завершились уроки, тому нам провели екскурсію по місту. Воно просто дивовижне! Місто маленьке (200000 населення), але наче намальоване. Містечку 1130 років.
З сім'єю мені надзвичайно пощастило 14–річна Леандра, у якої я жила – чудова людина, з якою можна поговорити про все на світі. А тато Леа – Андреас слухав таку ж музику як я, тому ми годинами сидячи на кухні та жуючи німецькі «Brotwurstchen» обговорювали улюблені гурти. Там я знайшла ще одного друга – Отто.
Наступного дня, по приїзду, українських школярів спорядили у Ваймар – батьківщину Гете та Шиллера, та у Ваймарський музей. Доречі музей неформальний для нас, у музейних кімнатках є змога поспілкуватись з самими історичними героями.
При поверненні у наше місто, ми з Леа та друзями вирушили у «Turn st/ George Kirche» - Дзвіницю церкви св. Георга.
У п'ятницю ми мали змогу відвідати Екзотаріум та поглянути на гірські схили Обергофу, де тренуються олімпійці влітку.
А далі бува одна з найцікавіших екскурсій у Ерфурт, де ми скупили ледь не всі торгові центри =)
У переостанній день мене справді привів у шок місцевий «Hochschule» (університет). Їдальні, бібліотеки, аудиторії такі, що мені і не снились. Тут справді можна вчитись у своє задоволення.
А ввечері – прощальний концерт. Скільки ж було сліз.
По–дорозі на Україну наш автобус зупинився у Дрездені. На жаль, у картинній галереї фотографувати заборонено, але місто красиве. Усі протестантські храми побудовані з особливого каменю, який чорніє з часом. Через це, усі храми повністю чорні, що надає їм ще більшої загадковості та величності.
У цій поїздці я не лише покращила свої навики мовлення а й знайшла чудових друзів. Тому подорожуйте, це завжди чудово.
Комментарии
Дуже гарні фотографії