У цій статті поділюся з вами враженнями від фільму "Брат", який нещодавно переглянув. Цей фільм був випущений у 1997 році. Я вирішив подивитися його зараз тому, що дещо чув про нього від батьків, і, крім того, буквально кілька днів назад помер режисер цієї кінострічки, Олексій Балабанов. У головній ролі знявся молодий російський актор Сергій Бодров.
Фільм "Брат" - це історія звичайного хлопця Данила, котрий щойно повернувся з армії. Час – 90-ті роки минулого століття. Про себе говорить "служив у штабі писарем", але із самого початку розуміємо, що це не так і хлопцю довелося багато пережити і бути в епіцентрі воєнних дій. Не маючи чого робити у рідному селі, він їде до Санкт-Петербурга, де його старший брат, за чутками, працював на високій посаді. Однак виявляється, що він - найманий убивця. І по приїзду Данили доручає йому своє завдання...
Я не хочу продовжувати розмову про сюжет. Адже може небезпідставно здатися, що він звичайний і нічим не примітний. Крім того, у фільмі нема якихось спец. ефектів, дорогих зйомок чи карколомної стрілянини з каскадерськими трюками.
Цей фільм має у собі дещо краще. А саме - цей неймовірно глибокий образ головного персонажа, Данила. Так, це нібито звичайний хлопець. Однак його простота, а також і життя, сповнене щохвилинного ризику зумовили його стати, з одного боку, бути по-хижацьки зібраним і готовим до будь-чого, а з другого - людиною без хитрощів. Данила все у світі поділяє на добре та зле, правду та брехню, "своїх" і "чужих". Для нього не існує різниці між людьми ні за становищем, ні за національністю, ні за положенням у суспільстві тим більше. Для нього всі рівні, і він з багатієм розмовлятиме так само, як і з людиною без майна та житла. У нього не існує такого поняття як "власна вигода", котрим заражене сучасне суспільство і суспільство тогочасне.
Незважаючи на те, що брат неодноразово підставляв Данилу та наживався на ньому той ніколи не ображався та завжди виконував прохання рідного, адже для Данила Михайло залишався братом, рідним, своїм, людиною, котра колись була йому за батька. Данило не забув за дівчину-водія трамваю, котра не розповіла про нього злочинцям, за бідного продавця Німця, котрий дав йому притулок у альтанці поруч з кладовищем та ще декого, хто йому став "своїм", навіть нічим не помігши. Він їх ніколи не забуває, і постійно допомагає, чим може. Це не такий герой, як, наприклад, Супермен, і цілком не такий, як Онєгін. Це людина, котра наче лише вийшла з природи і має початкові поняття про будову світу, якими безкорисливо користується. У нього збереглася любов у початковому вигляді, без брехні та зла.
Однак, варто відмітити, що музичний смак у Данила дуже неабиякий, особливо порівнюючи з масовим захопленням "ніякої" поп-та дискомузикою. В нього є чуття до справжнього. Він слухає такі рок-групи, як "Акваріум" і "Наутіліус-Помпіліус", пісні яких глядач чує протягом усього фільму.
Хочу додати, що Данило асоціюється в мене з такими відомими персонажами літератури та кіно, як Простак Вольтера, Маленький принц Екзюпері, Форест Гамп, Бенждамін Баттон з однойменних фільмів тощо.
Картина викриває суспільство таким, яким воно є, без прикрас і неправди. Адже у більшості фільмів цього не показується, а у "Браті" глядач бачить усе, таким як воно є. Злочинці, бідні, прості люди, багатії, взагалі всі зображуються дуже правдоподібно. Це мені також подобається у фільмі, хоча це і доволі сумно. Адже у цьому фільмі ми бачимо повну, справжню картину суспільства, однак прикро усвідомлювати, наскільки воно є зіпсованим...
Люди під час лютої зими торгують непотребом за копійки, а міліціонери ладні забрати і ті, щоби тримався "порядок". Хоча який цей порядок насправді, коли у місті у велелюдних місцях скоюються злочини та вбивства один за одним, а злочинці залишаються на волі? І це лише один фрагмент існування людей (так, саме існування, а не життя) під час 90-тих років, важких і непередбачуваних...
Я згадав, що Данило дуже вправний зі зброєю та вдумливий стратег. Однак це не є важливо. У такому фільмі, як "Брат", ці його навички лише йдуть у допомогу сюжетові. Неуважний глядач, мабуть, лише це й помітить у Данилі особливого. Взагалі, напевно, більшості людей цей фільм не сподобається, оскільки у ньому не має таких яскравих "прибамбасів", цього зовнішнього шару художнього фільму, якими можна зацікавити більшість людей. Однак любителі серйозного, глибокого кіно дуже оцінять фільм "Брат", якщо ще не бачили його.
Узагалі про режисера Балабанова. На даний момент я бачив лише три його фільми, а саме "Брат", "Брат - 2" (так, це продовження першої частини) та "Морфій". Але з побаченого можу зробити висновок, що це режисер, котрий робить кіно для вузького кола глядачів. Він не нашаровує свої картини чимось яскравим, якимось трюками, карколомним ззовні та примітивним насправді сюжетом, спец. ефектами тощо, а робить фільм начебто досить просто, прямолінійно. Балабанов акцентує нашу увагу на внутрішньому світі героїв його фільмів, на змінах у ньому, на образах персонажів. Так, можливо, для того, щоб фільм був цікавішим, жвавішим, його "зовнішності" потрібно приділити належну увагу. Так і потрібно робити. Однак саме внутрішній світ, уміння показати настрій повинен бути головним у роботі режисера, і Балабанову це вдалося.
І насамкінець про гру акторів. Сергій Бодров чудово зіграв головну роль, переконливо, приємно. Так само, як і актор, що грав його брата. Дуже шкода, що світовий кінематограф утратив Бодрова, який помер у 2002 році під час зйомок нового фільму під сніговою лавиною...
02.06.2013
Комментарии
Мне тоже симпатичен персонаж Бодрова. Он целен. Все в нем крупными мазками - неприятие, любовь. Без полутонов.
Брат...: "Це людина, котра наче лише вийшла з природи і має початкові поняття про будову світу, якими безкорисливо користується."
Вася, скорее наоборот - мир окружающий Брата - дикая природа, то есть городские джунгли, в которые приходит Брат. С точными и ясными представлениями о морали. Что есть добро, что зло. Убивает некоторых животных, во имя добра, как он его понимает... Таков мир, как мне кажется, в фильме Балабанова. Правильный или нет, не знаю.
"У нього збереглася любов у початковому вигляді, без брехні та зла." - что такое любовь в начальном виде? И что тогда любовь в конечном виде? Любовь, как мне кажется, по определению не приемлет лжи и зла, на то она и любовь.
Вася, я понимаю, что ты хотел сказать, но чем интереснее, оригинальнее, смелее мысль, тем тщательнее и убедительнее, и точнее должны быть доводы и аргументы ее объясняющие.
Цитирую MaLugoVase:
Да, Данила - простой человек, и этой простотой похож на Форреста Гампа... Но на мой взгляд это пожалуй всё, чем они схожи - в остальном они люди абсолютно разные, конечно. Насчёт простоты чувств - не знаю, по мне, так чувства можно разделить разве что на глубокие и поверхностные. В остальном согласна.
В плане инаковости - да, может прийти ассоциация и с Маленьким принцем...
Мне показалось, что Данила от жизни стал несколько жесток, но в глубине души страдает от этих приобретённых, чужеродных его натуре качеств, даже если и не задумывает избавляться от них, и ходит уцепившись за свой плеер, как за соломинку, словно защититься пытается музыкой от происходящего вокруг...
Ещё была ассоциация с "Трудно быть богом" Стругацких. С тем диалогом Руматы и Будаха, который был ещё в блоге у Александра Ивановича: "Тогда, Господи, сотри нас с лица земли..." И ещё с "Пикником на обочине": "Счастья всем, даром, и пусть никто не уйдёт обиженным..." Тяжело это всё, если честно, когда люди так живут... Не знаю, как вам, а мне по ходу фильма было на душе просто очень плохо.
Но вообще, фильм хороший, так как после него задумываешься о многом. И снят тоже хорошо...
Мне понравилась рецензия!
Цитирую Luba:
Ну, я бы не назвала Форреста Гампа совсем уж безвольным. Был же эпизод, где он осознанно спас лейтенанта Дэна против его воли...
Есть такое неформальное выражение, Гер;) Спасибо за отзывы!
Человек вернулся с войны, вот он видит только то, что на самом деле важно, а не мелочи, гламур и прочий там... блестки. Его создала война, а не природа, как мне кажется.
Это один из немногих фильмов в котором автору получилось соеденить и боевик и жизнь так, что все кажется достоверным. Ну, я верю, что так было. Еще что-то хотел сказать... Да! Такой фильм через какое-то время может быть пособием для историков - там много деталей и предметов, и в одежде и в отношениях, которые говорят о времени. Так же, как "Брат" можно будет использовать первые серии "Улицы разбитых фонарей". Нечайно увидел. Тоже жесть. Теперь конечно, продолжение уже отстой полный...
- Вот скажи мне, американец, в чем сила? Разве в деньгах? Вот и брат говорит, что в деньгах. У тебя много денег и чего? Я вот думаю, что сила в правде, у кого правда тот и сильнее. Вот ты обманул кого-то, денег нажил. И чего ты сильнее стал? Нет. Не стал. Потому что правды за тобой нет. А тот, кого обманул-за ним правда. Значит он сильней...(с)