Зібрала деяку інформацію з інтернету та газети про діагноз «геймер».
Наркоманія, алкоголізм – ці хвороби давно віднесені до розряду ганебних. І проте, що бути наркоманом чи алкоголіком погано, знають всі. Та мало хто знає, що в сучасному світі з'явилася ще одна хвороба не менш серйозна, а по кількості вражених нею людей ще більш небезпечна – це ігроманія. І в тій чи іншій степені нею вражено понад 80% сучасної молоді. Це не вигадані цифри, а суха статистика. Ігроманія – не «страшилка» для маленьких хлопчиків та дівчаток і не плід фантазії цієї статті, а реально існуючий медицинський діагноз.
Це явище може спричинити до того, що людина фокусуватиметься на віртуальному, а не реальному світі. Така залежність може дійти до того, що людина починає ігнорувати потребу у їжі, туалеті, сні, фізичній активності і т.п. Навіть живе спілкування опиняється на маргінесі життя.
Під час гри на комп'ютері відбувається, в загальному, те ж, що і під час перегляду теле- чи відеофільмів. Однак є одна принципова різниця. Специфіка комп'ютерної гри робить людину не пасивним глядачем, а активно діючою особою. І живе, діє він вже не в нашому, а іншому, віртуальному, світі. Світ же цей існує за примітивними і жорсткими законами, яким гравець змушений підкорятися. Він приймає рішення, вже передбачені для нього. Так в свідомості людини відбувається програмування певних навичок і моральних стереотипів.
Що ж саме відбувається?
По-перше, формується позитивне (мало не панібратське) ставлення до світу злих духів - світу, населеному "інопланетними" монстрами, вампірами, роботами-вбивцями. Тим самим поступово руйнується бар'єр, встановлений Богом між людиною і занепалими духами. Деякі ігри носять яскраво виражений демонічний характер.
По-друге, ігри вчать жити за законами цього світу демонів, де "перемагає" сильніший, найхитріший, безжальніший. Людська особистість у цьому світі перестає що-небудь означати; вона сприймається не як ближнє, не як образ Божий, а як "умовний противник" чи "будівельний матеріал". Те, що комп'ютерні ігри нібито розвивають інтелект, давно розвінчаний у медичній і в релігійній літературі міф. Вони поміщають дитину в сильно упрощений світ, регульований кількома чітко сформульованими правилами, тоді як і в науці, і в будь-якій "живій" людській діяльності потрібно не набір алгоритмів, а творча інтуїція. Більш того, тривале спостереження жорстоких сцен веде до того, що людина стає бездушним по відношенню до насильства в реальному житті.
В кращому випадку, якщо вчасно прийняті міри, таких людей чекає курс лікування в спеціальних реабілітаційних центрах з діагнозом «геймер», а в гіршому... мабуть, багато хто пам'ятає випадок, що стався декілька років тому, про який потім довгий час писали усі ЗМІ. Декілька підлітків викинулись з вікна багатоповерхівки... а починалось все досить невинно, друзі просто збирались вечорами і грали в гру, в кінцевому результаті якої, щоб перемогти, потрібно було покінчити життя самогубством. Це була всього лиш гра... але одного разу вони вже не змогли розмежувати одну реальність від іншої.
Комментарии
Действительно, мера должна быть во всем...
Но вот с играми действительно, бывают жуткие случаи, когда что-то с психикой случается.
Я тоже сомневаюсь... Но даже если это правда, то я думаю что это не нормально. Как говорила Люба: "Всему должна быть мера"
Еще, я где-то слышала, был случай, что мальчик так увлекся играми, сидел в темноте и боялся выйти с своей комнаты даже в туалет, не говоря уже про еду
Эти хикки наверное на кухне закрываются. Они едят наверное, им просовывают в дырку тарелку или пиццу. А чтоб месяцами кто-то не ел, это я отношусь с сомнениями. Даже писатель
Цитирую Luba:Хикки. Хокку - это стихи)
Интересно вот, а если например какой-нибудь писатель (слышала про такое) месяцами не ест, пьёт, не спит, а всё сидит и пишет-пишет-пиш ет - это он тоже так мутирует?