На перехресті доріг світлофор червоним світлом попереджав: "Стій!". До загорання зеленого світла, яке дозволяє перехід вулиці, залишалися лічені секунди. Секундомір-табло, що на світлофорі, вів зворотній відлік часу: 10, 9, 8... Десь на сьомій-шостій секундах молода мама гукнула до донечки, років чотирьох-п'яти:
- Побігли! Бачиш, що автівок нема...
- Невже цих кілька секунд такі важливі, щоб бігти на червоне світло?.. - подумав.
Бабуся, що стояла через дорогу в очікуванні переходу, зробила мамі зауваження:
- Час - дорогий, а життя - важливіше. Завтра, не дай Бог, дитина сама побіжить на червоне світло. Для лиха багато не треба...
Мама у відповідь гаркнула на бабусю брутальною лайкою, що стороннім аж вуха "зів'янули" (ще один приклад "виховання" дитини) і додала:
- Замовч, стара! Я - грамотна! Знаю, що роблю...
Шкода стало бабусю. Навіть заспокоював її. Дивно й за таку зухвалу та вульгарну поведінку мами.
А для лиха справді багато не треба. Не раз у нашому Червонограді (та й не тільки) ставалися аварії через те, що дитина побігла на червоне світло. Добре, коли трапиться вправний, обачний водій. Вчасно зверне кермо, візьме, як кажуть, "аварію на себе", в'їде в той же світлофор, пошкодить авто, але не покалічить пішохода чи, не доведи Господи, ще гірше... (Чомусь частенько стверджують: "Винен тільки водій!", хоч це не завжди так).
Щоб не трапилося лихо, "культуру пішохода", безперечно, слід плекати змалку, але не такими методами, як мама, про яку згадував.
Можливо й до теми про обачність тих, хто сам перебуває за кермом. Якось я повів розмову зі своїм хресним татом (він працює водієм вантажівки - "далекобійником") про дороги, безпеку руху тощо. І він змоделював таку умовну ситуацію:
- Уяви, Маркіяне, що ти їдеш трасою, по обох боках якої чисте переоране поле, жодного кущика обабіч. Видно все, мов на долоні. Ні позаду тебе, ні спереду жодної автівки, зустрічна смуга теж вільна. Благодать так їхати!.. Аж раптом через дорогу котиться дитячий м'ячик. Відразу гальмуй! Десь "з-під землі" неодмінно вискочить і побіжить за м'ячиком дитина...
Резюме доволі простеньке і банальне: правила дорожнього руху, пішохідні правила треба не тільки знати, а й поважати, дотримуватися їх повсякчас.
Береженого Бог береже!
Комментарии