Дійові особи:
Панна Ганна
Батько
Мати
Марічка
Ксеня
Молодь
Селянка
Картина 1
Панська сім'я
На окраїні села Майського стоїть величезний маєток пана Дем'янова. Він великий, розкішний, всі селяни любуються ним, але здалеку, адже пан Демянов доволі жорстокий. В пана є дочка Ганна, якій пятнадцять років, дуже славна дитина. Панночці сумно самій сидіти у маєтку без розваг. От вона й вирішила піти до простого люду в село.
Панна Ганна: Батьку, ненько, дозвольте запитати.
Мати: Питай, доню,питай.
Панна Ганна: Мені набридло самій без забави сидіти у маєтку і чути як розважаються прості сільські діти. Чому я на це не заслуговую?
Батько: Ганно, доню моя люба, ти тільки скажи, що тобі купити, може покликати музик щоб тобі стало веселіше?
Панна Ганна: Ні батьку, не потрібно мені нічого купувати. Лиш пусти мене в село з дітьми побавитися, до гурту прибитися.
Батько: Ганно, ти із панського роду, а вони бідняки, ти їм не рівня.
Панна Ганна: Не смій так говорити про них, а як не пустиш, то втечу! (Образившись кинула Ганна.)
Мати: Іване, давай відпустимо доню, бо й справді затужила бідна. Сидить у маєтку, як у неволі.
Батько: Добре, тільки з умовою, що ночувати будеш дома.
Ганна радісно обіймає батьків і біжить в кімнату переодягатись.
Картина 2
Ганна в селі
Ганна у піднесеному настрої йшла до центру села. Вона вже уявляла, як буде веселитись разом з новими друзями. По дорозі вона бачила бідні хатини в яких жили вбогі люди, але й це анітрохи не лякало, хоч і було дещо незвичним для неї. І от вона почула пісню і одразу зрозуміла куди треба йти. Та як тільки Ганна зявилася, всі одразу затихли.
Панна Ганна: Добридень, вам! (промовляє, роблячи крок до них)
Молодь: Здрастуйте, панночко! Чом це ви завітали до нас?
Панна Ганна: Я б дуже хотіла потоваришувати з вами, прибитись до вашого гурту.
Молодь: Е, ні! Ми добре знаємо вашого батька і знаємо, що з нами буде за те.
Панна Ганна: Ні, ні. Мене батько сам відпустив у село.
Молодь: Марна балачка.
Ганна у розпачі мандрувала селом, роздумуючи чому так сталося. Як тут, з – за копиці сіна почула, що хтось її кличе. Вона підійшла туди.
Марічка: Ну ж бо, панно, швидше заходьте сюди.
Панна Ганна: Хто ви?
Ксеня: Ми сестри. Я – Ксеня, а це – Марічка. Ми ті самі дівчата з гурту.
Панна Ганна: Невже?
Марічка: Ми знали якою дорогою ви підете до своєї домівки і вирішили вас перехопити.
Ксеня: Панно, якби ви знали, як ми мріяли з дитинства подружитися з вами. І тут така нагода.
Панна Ганна: Припиніть мене називати панною! Для вас я просто Ганна.
Марічка: Згода.
Ксеня: Та ми хотіли тобі сказати, що попросимо молодь прийняти тебе до гурту. А зараз сиди тут доки ми тебе не покличемо.
Картина 3
Розмова з молоддю
Дівчата йшли до гурту немовби нічого не сталося, і вже продумували, як краще це сказати. Навкруги тихе село, не чути співу і танцю дітей. І от дівчата підходять до своїх друзів і заводять таку розмову.
Ксеня: А чому ж ви так відмовили панні?
Молодь: По селу погані чутки ходять про її батька, та й вона думаємо тут не випадково.
Марічка: Та чому? Чому ви так гадаєте?! Можна уявити, як їй сумно самій. Всі гуляють, веселяться, справляють свята, а вона сидить у маєтку, не маючи жодної забави.
Молодь: (роздумує і починає в глос). А може й так. Ми про це не подумали. Треба, як слід обміркувати.
Ксеня: Ну, що? Може все ж таки приймемо до гурту бідолашку?
Молодь: (перешіптуючи) Ну, гаразд! Подивимось як пани гуляють. Зовіть її дівчата.
Марічка: Ганно, виходь!
Панна Ганна: (виходячи гукає) Добридень, ще раз добрі молодці та дівчата. Дякую вам, що прийняли до гурту. Я б напевно в тому маєтку і зомліла з нудьги.
Молодь: Ходімо, Ганно! Пісню затягнемо, хороводи поводимо, навчимо тебе нашим забавам.
І знову на всеньке село лунає сміх і пісня. Дівчата вчать Ганну плести вінки, хлопці показують всякого танцю. Панна щаслива, як ніколи.
Картина 4
Перші враження
Сутеніє. Молодь проводжає Ганну до маєтку. Вони домовляються про завтрашню зустріч. Ганна забігає до кімнати у відмінному настрої, наспівуючи пісню.
Батько: Повідай нам, доню, як ти цей день у селі провела.
Панна Ганна: Ви навіть не уявляєте, які там чудові люди живуть. Молодь мене научила своїм пісням і танцям, дівчата показали, плести вінок. Ми вже домовились зустрітися завтра.
Мати: Ми з батьком дуже раді, що тобі сподобалось. А зараз, ходімо вечеряти, доню.
Картина 5
Перша невдача
Ганна бігла вже знайомими стежками, бо не могла дочекатися наступної зустрічі. Але, коли вона прибігає до призначеного місця, там нікого не застає.
Панна Ганна: Агов! Де ви всі?
Ксеня: Ганно, швидко забігай у кущі.
Панна Ганна: Що трапилося, Ксеню? Чому нікого немає?
Ксеня: Батьки всім заборонили з тобою спілкуватися.
Панна Ганна: Та чому? Що я заподіяла?
Ксеня: Мені тобі це неприємно казати. Це через твого батька. Люди зляться на пана Демянова, адже він багато чого заподіяв народу лихого. І вони вирішили влаштувата таку помсту. А зараз я мушу бігти, бо ніхто не знає, що я тут з тобою.
Панна Ганна: Бувай!
Панночка за сльозами пішла додому.
Батько: Що так засмутило мою паняночку?
Панна Ганна: Ти мене засмутив, батьку, ти.
Батько: Та в чім моя првини?
Панна Ганна: Народ розізлився на тебе і заборонив своїм дітям спілкуватися зі мною.
Батько: Але мені немає нічого дорожчого ніж твоя посмішка. А цим біднякам я ще покажу! Це де таке видано, щоб прості селяни пана вчили!
Панна Ганна: Батьку, не вчини їм нічого поганого, так ще гірше буде.
Батько: Не бійся, я щось вигадаю.
Картина 6
Рішення пана Демянова
Пан Демянов разом з дружиною і дочкою вперше вирушає в село. Він дещо невпевнений у своєму задумі, але ради доньки готовий на все. І от він стукає у першу хатину.
Батько: Господине, відчиняй!
Селянка: (боячись). Здрастуйте, пане! Чом ви до нас завітали?
Батько: Знаю я, що про мене народ думає, прийшов виправлятися. Тримай. От це тобі новий посуд, а чоловікові нове вбрання.
Селянка: Ой, дякую вам пане!
Так вони всі хати обходили. І от підійшли до хатини де жили Марічка і Ксеня.
Батько: Відчиняйте!
Мати: Та дари приймайте!
Селянка: То як? Ви задарма розносите?
Панна Ганна: Звісно! Батько вибачається перед простим людом.
Батько: Прийміть дари мої! Ось для Марічки та Ксені нові чобіточки та суконки. А вам мішечок мідяків.
Мати: То, що можна дітям з Ганною бавитись?
Селянка: Ми побачили на що ви здатні заради доньки і думаємо вона стане частиною гурту.
Картина 7
Закінчення
Молодь співає, танцює і веселиться. Весь народ дивиться на їхні забави разом з панами.
Мати: І все ж це добре, що Ганна пристала до гурту, тепер і ми стали ближче до людей.
Батько: І все ж це прекрасно. (голосно кричить). А ну всі гайда до нас на гостину.
Комментарии