Кришталь жарин на білій порцеляні вбиває поглядом у вікнах.
Сон закриває очі шторами брехні. Вогонь вже згаснув у бетонній оболонці чаю. А от правда - ні...
Вона - безцінна крига спокою в колі з неволі. Бо там кружляють дні в мареві погоди і люди ловлять крихти пустоти...
Порцелянові дні
- Информация о материале
- Автор: Ярослава Федунь, 11 клас - Полтава, Україна
- Просмотров: 1259
Комментарии