Членами моєї сім'ї є не тільки люди. Папуга Вітька, коти Персик та Губка Боб, пес, два півні Контік і СуперКонтік і шість курочок - теж наші близькі. Та не тільки тварини доповнюють нашу сім'ю...
…Він не людина і не тварина, проте і він входить у нашу родину. Звати його – Опудало, бо він і є опудало, але найголовніше, що він добрий. І він, напевне, найбагатший і найкрутіший наш родич, а відлякував ворон своїми прикрасами. Він одягнув глиняну круглу підвіску з вирізьбленими биками на згадку про перебування на івано-франківському фестивалі "Березоль" у 1990 році, два дзвіночки, веселунчика-мухоморчика, теж з глини, барвисті стрічки, панамку, а замість очей в нього кольорові ґудзики, а під носом – солом'яні вуса!
Він подався на вершечок Альпійської… ні, не гори, а гірки, яка вкрита не снігом, а різнобарвними рослинками. Тепер він відганяє пташок тоді, коли вони хочуть понасміхатися з нього. Тут дзвіночки дають про себе знати і пташки летять геть. Та зараз ворони сідають на Опудала, щоб поспілкуватися з ним. Одного разу вороненя, сидячи на глечику, почало насміхатися з нього. Та маленьке так емоційно дражнилося, що упало з хиткого глечика. Опудало має добре серце, тож він скинув свою панамку на каміння і вороненя м'яко приземлилося.
Тепер ніхто не насміхається з Опудала, а тільки ведуть дружню бесіду з підкорювачем Альпійської гірки.
