Артем був звичайним підлітком, єдиною дитиною у матері, яка виховувала його самостійно. Зростав він у достатку, маючи все необхідне і навіть більше. Друзів у нього було небагато. Найкращого з них звали «комп'ютер». Біля монітора він проводив увесь свій вільний час. Хлопець зовсім не допомагав своїй матері, яка тяжко працювала, старалася про все необхідне для свого єдиного сина.
Таке почалося не відразу. Спочатку це був добрий, ввічливий, щедрий і просто ідеальний хлопчина. І ніхто б у цей час не міг подумати, що він з часом може так сильно змінитися. Ця зміна почалася після того, як мама придбала синові комп'ютер. Якби вона знала, які після цього будуть наслідки...
Незадовго підключили Інтернет, веб-камеру, і Артем почав поринати у віртуальний світ, забувши про реальність. Усю свою увагу він приділяв не мамі, не друзям, не книжкам і навчанню, а комп'ютеру, який став для нього достойною заміною. Мама зауважила це і звернулася за допомогою до психолога, який порадив відмежувати хлопця від комп'ютера. Мати так і зробила, сподіваючись на краще. Вона намагалась зацікавити сина книжкою, але це лише погіршувало ситуацію. Артем ставав дедалі агресивнішим. Відчував образу за те, що йому було відібрано найкращого друга, який став невід'ємною частиною його життя. Хлопець почав втікати з дому і відвідувати комп'ютерні клуби, але це тривало недовго, бо скоро закінчилися гроші. Він шукав різні способи для того, щоб побути з комп'ютером, але це не спрацьовувало, бо пильна мати стежила за його кожним кроком. Дякуючи матері, яка швидко вдарила на сполох, залежність Артема була вилікована. Кожного разу мама старалася зацікавити сина чимось новим. І це спрацювало. Вже через півроку Артем став жити в реальності і не захоплювався віртуальним світом, через який мало не забув про сенс життя.
Артему зараз 18 років. Він живе, насолоджується життям і про свою минулу залежність згадує, як про поганий сон. Він тепер розуміє, що життя дане йому для того, щоб жити в очікуванні чогось кращого і не гаяти час на дрібниці.
На сьогодні багато підлітків потрапляють у подібні ситуації. Вони замінюють книгу на Інтернет. Більшість із них вважає, що читати книжку не модно. Але книга не викликає залежності і не робить людину агресивною, а навпаки - навчає її.
Отже, я веду до того, що, окрім комп'ютера, є ще забута багатьма книга, яку так всі покинули. Я сподіваюся, що історія Артема спонукає нас не забувати про реальність і не витрачати час на миттєві захоплення.
Життя за межами реальності
- Информация о материале
- Автор: Марія Демко, 11 клас - смт. Нижанковичи, Україна
- Просмотров: 822
Комментарии