1 1 1 1 1 (2 голосов)

Темно-синя пляма, немов розлиті кимось чорнила, повільно розпливається в підсвідомості. Якби таємницю можна було забарвити в який-небудь колір, я б, не замислюючись (маю таку шкідливу звичку...), вибрала саме темно-синій.

Як і справжнісінька таємниця, вона б одягла сукню з темно-синього оксамиту, яка приховує тіло своїм мороком, але при цьому неодмінно скривилася б і відпустила їдкий коментар щодо неможливості взути улюблені кеди. Вона з категорії тих, хто з легкістю зіштовхне з п'єдесталу із словами: "Цей світ ніколи не був твоїм" - і розсміється в обличчя. Дика, безпардонна, таких зазвичай не пускають в цивілізоване суспільство, міцно зв'язавши гамівними сорочками.

Їй залишається тільки робити вигляд, що вона зовсім не існує, а мені - що я вірю в це.

Мабуть, вона - це те, чим могла б бути я (якби не була собою). Образ, який щільно засів в думках, загадка для тих, хто думає, що знає мене. Правда, в якій мені не соромно признатися.

Вона - не той секрет, яким приємно поділитися з оточенням, і не той брудний "скелет у шафі", який зазвичай намагаються запхнути чимдалі від очей людських. Це те, що я іноді бачу, дивлячись на себе в дзеркало, і тут же розумію, що мені здалося.

Невловиме, незрозуміле, на перший погляд, неіснуюче - моє alter ego, мій відбиток у кривому дзеркалі. Моє друге "я", без якого я - вже й не я, по суті. Надто багато слова "я" на квадратний сантиметр, але це не егоїзм. Це правда.

Комментарии  

yaannette
0 #2 yaannette 06 июня 2011
Чудово...Просто неперевершено.. . Молодець!!!
MaLugoVase
+2 #1 MaLugoVase 29 января 2011
Мені дуже сподобався твір. Якщо все осмислити, то воно так і є. Найбільша таємниця і справді, не те, про що розповіш усім і не те про що боїшся розповісти ("скелет у шафі"). У кінці чудово поставлено крапку - "Надто багато слова "я" на квадратний сантиметр". Лише останнє речення "це правда" можна поміняти чимсь більш завершальним. "Образ, який щільно засів в думках, загадка для тих, хто думає, що знає мене" - 120% правильно, так і зі мною: ніхто не знає про мене все (хіба, що Бог). Твір класний тому, що не просто написано "таємницю нікому не хочеш розповісти, бо тобі стає соромно. Таємниця залишається в собі", а оригінально і все правдиво. Епітети і метафори, на мою думку, просто "суперські" - не затьмарюють ідеї твору. Навіть і не здогадувався, що про таємницю можна так багато написати. 5 зірок - на цьому крапка.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии