Приїжджайте до Лісківця на Різдв'яні чи на Зелені свята, на Великдень аби помилуватись верховинською красою.

Мене звати Люба. Я живу в мальовничому селі, яке розташоване в гірській річковій долині поміж лісів і має таку чудову назву - Лісковець. Моє маленьке село прекрасне в будь - яку пору року. Не вірите, - от, наприклад, у нас зараз літо. Погляньте навкруг себе і ви самі побачите, яка чудова у нас природа. Діти, які приїжджають у гості до родичів з міста, не можуть надихатись цілющим гірським повітрям, наслухатися мелодійного співу пташок, напитися чистої джерельної водиці, набігатись по живому різноцвітному трав'яному килимі, нагулятися у наших лісах. А яка радість їм, коли вони знайдуть справжнього білого гриба, назбирають різних ягід, виловлять у річці живу рибку! Осінню у Лісківці теж особливо. Дерева всі стоять у золотому вбранні, ліс теж стає не тим, що був літом. Він стає якимось таємничим. Сумовито тече річка, ніби знає, що скоро її вкриє льодяна крига. За осінню приходить зима. Спить земля, вкрита білою ковдрою, сплять дерева. Найгарнішими серед них є зелені ялинки, прибрані білими сніговими гірляндами. Вони ніби вже готуються до зустрічі Нового року. Але ми всі з нетерпінням чекаємо весни. І ось на деревах появляються маленькі бруньки, а під ними - снігові проталини. Скоро тут зацвітуть перші весняні квіти. З кожним днем стає все тепліше і веселіше. Прилітають з теплих країв птахи, щебечуть весело, весело, звиваючи собі гнізда, щоб жити в них ціле літо і викохати маленьких пташенят. У нашому селі живуть дуже працьовиті і щедрі душею люди, які знаходять собі працю в будь-яку пору року, адже на селі багато роботи як літом, так і зимою. Мої односельчани люблять також весело відпочивати. Приїжджайте до нас на Різдв'яні чи на Зелені свята, на Великдень чи на весілля і ви самі в тому переконаєтесь. Я горджуся тим, що моє село є маленькою батьківщиною таких великих людей: народний коломийкар Ілько Гурзан, художник, медальєр і скульптор Михайло Белень, брати Мишаничі, журналіст Василь Белень ті інші. У майбутньому я мрію теж прилучитися до цієї славної когорти. Я люблю своє село за те, що воно має таку чудову назву. Люблю за те, що в нас є велика світла школа і пам'ятник Ільку Гурзану. А ще люблю його за те, що тут я народилася і виросла, тут живуть мої тато і мама, і велика дружна родини Марковичів. Та хіба можна його не любити, своє рідне село!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.