Ці дивні сни... Ця каламутна застигла калюжа нездійсненних мрій... Ця наївна надія на чудо... На дотик ласкавого сонячного промінчика, на святкову веселку...
Але я щаслива. Бо не маю причини бути нещасною! Та я все одно мрію...
Мрію про людину, яка змогла б розмалювати для мене цей світ кольорами веселки... Мрію, щоб попри дощову осінь та сувору зиму мене зігрівало МОЄ СОНЦЕ!!! Мрію про того, хто зможе ніжно обняти весною, залоскотати до сміху влітку, пошарудіти сухим листям восени та залишити свої сліди поруч з моїми на білосніжному снігу взимку...
Тоді б моя мрія здійснилась... Тільки одного не вистачало б... Цих дивних снів... Цієї каламутної застиглої калюжі нездійсненних мрій... Цієї наївної надії на чудо...
Моя мрія...
- Информация о материале
- Автор: Аня Ярега, 12 рокiв - Львів, Україна
- Просмотров: 1561
Комментарии