Яке чудове поле літньої пори! Запашні трави розляглись довкола… Свіже повітря так легко вдихати цієї днини. Пташки лагідно щебечуть, метушаться маленькі комахи. А у траві б'ється людське серце…
Миле дівча у солом'яному капелюсі жмуриться від сонячних промінців. Її сумні очі дивляться в далечінь, а ніжні рученята зривають білосніжні ромашки. «Любить… Не любить… Любить… Не любить…»
Просто вона втомилась. Втомилась чекати його дзвінків, СМС, повідомлень в мережі. Втомилась шукати хоча б маленьку ниточку його щирих почуттів. Втомилась жити ілюзією щастя. Втомилась боротися за любов.
Попереду — ціле літо! Безліч сонячних днів, безліч нових ідей, безліч білосніжних ромашок…
Ось сонце розплилось по небу… Вітер розвіяв білі пелюстки… Настав вечір… А на телефоні жодного пропущеного дзвінка…
Втомилась
- Информация о материале
- Автор: Аня Ярега, 12 років - Львів, Україна
- Просмотров: 795
Комментарии