1 1 1 1 1 (0 голосов)

Твір розташовано ректором МАЛіЖу за відсутності у авторки доступу до мережі Інтернет

Сільською вулицею, злегка підстрибуючи, прямувала невисока дівчинка, її голубуваті оченята випромінювали якусь несказанну радість. Кирпатий носик, покритий дрібним ластовиннячком, надавав обличчю безтурботного вигляду. Оленка, так звали дівчинку, поспішала до подружки. А та чекала вже біля воріт, весело помахуючи рукою. Вітер куйовдив її довге волосся, яке легкими хвилями спадало на плечі, Мар'янчині глибокі карі очі, ледь прикриті густими віями, здавалось, сміялися; Дівчата тепло обнялися взявшись за руки, попростували за село. Там, на пологому березі Ріки, хотіли запастись цілющими травами: чебрецем, материнкою, ромашкою, пустирником. Вони добре знади, що трави, зібрані на Івана Купала, мають чудодійну силу. Сонце вже випило іскристу росу і запрошувало подружок насолодитись навколишньою красою. Дівчатка пов'язали на голови білі хустинки і почали обережно зрізувати лікарську ромашку. її жовтенькі голівки з білими віночками хилились додолу, прощаючись з матінкою — землею. А ось і купини фіолетового чебрецю, густого, пахучого. Він ніби аж проситься до рук. Оленка стала на коліна, простягнула руки, щоб зірвати найпишнішу купину... і відчула, що земля під нею легко подалася вперед. Не встигла вона щось зрозуміти, як почала зсуватися вниз. - Мар'яно, допоможи! - крикнула не пам'ятаючись дівчинка. ї в цей час опинилась в каламутній воді, яка швидко несла за течією. Оленка не могла втриматись на ногах, вона падала, збита хвилями, і знову піднімалася. Налякана Мар'яна бігла берегом, не знаючи, як допомогти подрузі. Обличчя її пополотніло, жодного слова не зірвалося з її вуст. Вона довго не могла зрозуміти, звідки взялася ця неймовірна сила. Дівчинка щодуху кинулась вперед, вистрибнула на кладку і вирвала з неї частину вузької дошки. Це і був несподіваний порятунок. Знесилена Оленка тремтячими руками вхопилась за кінець дошки, і Мар’янка зуміла витягнути подругу на берег. Дівчата сміялись, і рясні сльози котилися з очей. Щастю їхньому не було меж.

Комментарии  

Олександра
+2 #3 Олександра 16 февраля 2013
І кілька слів про мову ))
1. Сільською вулицею, злегка підстрибуючи, прямувала невисока дівчинка, її голубуваті оченята випромінювали якусь несказанну радість. - із нього можна зробити два коротші речення. Спробуй поставити крапку після слова "дівчинка".
2. Кирпатий носик, покритий дрібним ластовиннячком - укритий дрібним ластовиннячком
3. довге волосся, яке легкими хвилями - довге волосся, що легкими хвилями
4. Дівчата тепло обнялися взявшись за руки, попростували за село. - помилка в смисловій побудові речення. Спробуй так :
Дівчата тепло привіталися, розкривши одна одній обійми. Потім взялися за руки й попростували за село.
5. Сонце вже випило іскристу росу і запрошувало - сонце вже випило іскристу росу й запрошувало (уникнення збігу голосних)
6. пов'язали на голови білі хустинки і почали - пов'язали на голови білі хустинки і почали
7. А ось і купини фіолетового чебрецю, - Аж ось і купини фіолетового чебрецю
8. Він ніби аж проситься до рук. - Слово "ніби" можна випустити. Ти вже вживала це порівняння в перших реченнях тексту.
9. ї в цей час опинилась в каламутній воді, яка швидко несла за течією. - у цей час опинилася в каламутній воді, що швидко несла дівча за течією.
10. Обличчя її пополотніло, жодного слова не зірвалося з її вуст . - Її обличчя пополотніло, з вуст не зірвалося жодного слова.
11. Вона довго не могла зрозуміти, звідки взялася ця неймовірна сила. - Згодом вона довго не могла зрозуміти...
Адже дівчинка в той момент , коли рятувала подружку, не думала про це, чи не так7
Олександра
+1 #2 Олександра 16 февраля 2013
"Подруги" витримані в дусі класичної української новелістики. А поряд із тим просвічується між рядками твору щире дівоче серденько, мисляче, боляче переживаюче чужі болі й несправедливіст ь. Мені б дуже хотілося, щоб тобі, моя люба, в житті Бог послав саме таку подружку, як твоїй Оленці.
Творчих тобі успіхів, нових звершень!
ісаєвич
+3 #1 ісаєвич 15 сентября 2012
Обидва твори("ЯГІДКА" і "ПОДРУГИ) Марії-Анни, новели за визначенням, приваблюють цікавими незвичайними сюжетами, світлими помислами та добрими намірами вчинків, пізнавальним матеріалом, зразками високих людських взаємовідносин між собою та з природою.
Подальших успіхів Тобі на творчій стезі.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

  • Контрасти однієї свідомості

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 23 апреля 2018
    Цікаве поєднання філософської прози і ...
     
  • Одуванчик...

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 21 апреля 2018
    Вірш гарний! Не закопуй мрію у землю.Кульбабу ...
     
  • Перша вчителька

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 20 апреля 2018
    Перша вчителька - завжди перша!
     
  • Одуванчик...

    Dik Dik 17 апреля 2018
    прям... хорошое стихотворение
     
  • Сорока - Білобока

    Olenochka Olenochka 15 апреля 2018
    Дуже цікава казочка
     
  • Рідна мова

    Olenochka Olenochka 15 апреля 2018
    Прекрасно описана повага до рідної мови в ...
     
  • Моє Міжгір'я

    shturman shturman 10 апреля 2018
    Щороку маю чудову можливість побувати на ...
     
  • Рідна мова

    shturman shturman 10 апреля 2018
    Прочитав віршик у якому вдало поєднано ...
     
  • Голуб світла

    Olenochka Olenochka 07 апреля 2018
    Дякую за хороші слова. Веселих Вам свят!
     
  • Голуб світла

    Ігор Дах Ігор Дах 06 апреля 2018
    З такими віршами, Оленко, можна сміло ...