Колись жив собі птах на ім'я Одудів, а прозвали його Одуд тому, що він полюбляв дудіти у свою дудочку, яку сам змайстрував. І день і ніч він грав свої мелодії. Дуже вже полюбляв він музику. Зовні він був дуже чепурний, мав розкішну пір'їну на голові, яка переливалася усіма барвами веселки. І дуже пишався із того Одуд. Та музика приносила йому чимало нещасть, через оті його мелодії він був легкою здобичю для хижаків, і тільки завдяки швидким ногам і сильним крилам рятувався птах. Одного ранку він як завжди дудів свою улюблену мелодію, яка звучала приблизно так: "Ду, ду де ді ду ду". Нажаль голодний вовк знаходився неподалік. Він неабияк зрадів здобичі. Зненацька кинувся на Одуда. Птах скоріш злетів, але вовчисько якимось чином вирвав пір'їну - окрасу його голови. Хоча Одуд і врятувався, але не абияк засмутився і не міг спокійно жити без цієї пір' їни. Тож інші птахи дали йому по пір'їнці тоді Одуд зібрав усе пір' я на голові і відтоді він став ще гарнішим ніж був, але на жаль тепер він більше ніколи не грає на своїй дудочці.

Комментарии  

+2 #5 Ольга Царицанська 18 февраля 2014

Евгеніє! Твоя казочка-мініатю ра цікава, але я повністю солідарна з Олександрою щодо зауважень. Пиши і хай пісня твоєї Музи не стихає ніколи.

+3 #4 wolodumur kowaluk 17 февраля 2014

Не можу не погодитися із попередніми оглядачами, редакторами-ком ентаторами. Варто взяти до уваги їх поради. Для цього і здійснюється дистанційне навчання, яке дорожче всякого іншого, бо за партою у найкрасивішому класі творчості не навчити.

+4 #3 Олександра 15 января 2014

Дорога Женю!Виявилося, що ти працюєш у дуже цікавому жанрі - жанрі так званої "етимологічної казки", що розповідає дітлахам про наш багатогранний світ. Це дуже добре. Вдається тобі й форма мініатюри. Звичайно, що твір ще потребує доопрацювання. Зверни увагу на розділові знаки. Спробуй часто не повторювати займенник "він" , а замінити його синонімами. І, знаєш, подумай ще над кінцівкою.Звича йно, це твоє авторське бачення й ти можеш залишити все так, як воно є. Але, погодься, дуже гірко, коли хтось відмовляється від своєї пісні . Ми ж усі прийшли в цей світ саме для того, щоб її проспівати. Можливо, пригоди Одуда матимуть у тебе оптимістичніше закінчення. Я вітаю тебе з дебютом на нашомусайті й з нетерпінням чекаю на твої нові твори.

+3 #2 ісаєвич 12 января 2014

Мені сподобалась розповідь. але засмутив кінець. Невже Одуда так налякав Вовк, що він перестав співати. Адже знаємо, що одуди і понині тудукають свою нехитру пісню.

+3 #1 shturman 10 января 2014

Мені подобається активність юної літераторки Євгенії на нашому веб-порталі. Дуже цікава історія змальована нею про диво-птахів Одудів. А у якій мисцині прижились ці птахи? Міркую, що розповідь цю можна продовжити. Написати ще щось про Одудів. Може вийде кілька прозових мініатюр. Бажаю успіхів.

Обновить список комментариев

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.