«Перед минулим схили голови, перед майбутнім засукай рукава».

Життя... Життя... Життя... Здається таке маленьке слово, але має таке велике значення. Чи не правда? В це слово ми вкладаємо все: важкі труднощі, які неодноразово збивали з ніг та гартували наш дух, неописане щастя, яке давало привід радіти, а також всі почуття, відомі людству: кохання, ненависть. Адже це усе - життя. Дуже часто, живучи у наш час, ми забуваємо про наше минуле. Чому ж це так? Навіть якщо з минулим пов'язані неприємні спогади, ми не маємо права закреслювати все, пережите роками, одним порухом думки. Треба схиляти голову перед минулим, адже воно навчило нас премудростям життя. Тільки з часом ми починаємо розуміти всі його тонкощі, тільки помилившись, ми пізнаємо справжню істину. Саме так. І нема, мабуть, такої людини на світі, яка хоча б раз у житті, як кажуть, «не натворила діл». І справді, це так. Ми вчимось на своїх помилках.

З вище сказаних слів, мабуть, всі зрозуміли, що не треба соромитись минулого, а потрібно низько схиляти голову з вдячністю за досвід. Але що робити, коли люди нахабно хочуть порушити багатовічну загадку майбутнього, все частіше звертаючись до різних гадалок і екстрасенсів? Звичайно, що кожен нетерпляче хоче дізнатися свою долю, але це неправильно. Споконвіків на інформацію майбутнього закладено печать, яку розрушувати не насмілювався ніхто, а от зараз це дуже просто. Погодьтеся, дізнавшись своє майбутнє, стає просто нудно жити на землі, адже ти вже знаєш, що з тобою надалі буде відбуватись і вже немає ніякої цікавості. Тому краще постав перед собою мету і, засукавши рукава, добивайся її здійснення. Повір, так жити цікавіше. Адже в нестримному ході життя ми переживаємо і біль, і радість, і страх. Це дозволяє нам відчути на собі невідворотну руку долі. Ми не повинні покірно чекати свого майбутнього, а власними силами творити його.

«Перед минулим схили голови, перед майбутнім засукай рукава». Надіюсь, кожен задумається про сенс цього вислову і вирішить: брати його за життєве кредо чи ні. Особисто в мене воно лежить на найвищій поличці бібліотеки розуму.

Комментарии  

+1 #1 Ігор Дах 28 мая 2014

Маріє,у тебе глибока релігійно - громадська думка,щодо земного буття людини на цьому світі.Ти піднімаєш на обговорення дуже цікаві речі. Було б добре,щоб молодь взяла участь у дискусії на цю тему.
А Тобі бажаю творчих успіхів!!!

Обновить список комментариев

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.